Денис Адамський

Добрий день, як мене звати, ви вже знаєте, вік мій теж. Одже, я навчався у театральній студії "Наш дом" у моєму місті 5 років, поки не закінчив її з досконалими оцінками, але це не важливо. Останнє, що ми ставили разом з нашим режисером - французька трагікомедія з елементами чорного гумору "А де бабуся?". Їздили багато куди, але тільки по Україні. У Чернігові я отримав кращу роль першого плану на одному фестивалі саме за цю виставу. Це трошки про мій досвід:D Знімався в декількох короткометражках.
Дуже люблю "голлівудський" кінематограф,не тому, що його усі люблять, а тому, що насправді існує багато фільмів, які мене по-справжньому вразили, вражають і сьогодні.
Я дивлюся фільми ще з самого-самого дитинства, саме любов до однієї актриси підштовхнула мене на те,що я пішов і записався у театральну студію. У той день я пообіцяв собі, що виросту і обов'язково зустрінусь з нею. З часом, я зрозумів, що це не можливо на данному етапі, але до мене прийшло щось більш важливе ніж це... Це бажання зустрітися з улюбленою актрисою було мрією дитини, якою я тоді був, це було невеличким вогником у моєму серці, а пізніше до мене прийшло саме розуміння, що я вже хочу стати актором не тільки через те, а через те, що я люблю цю справу, я обожнюю все, що відноситься до мистецтва, до вміння людини перетворюватися у якусь іншу людину, бути нею, не тільки на 30%, але і на усі 100%.
Мене поглинає ця справа, коли я граю на сцені,або десь ще, тому я і вважає, що заслуговую на можливість спробувати себе у кіно!