Олена Виноградова

Привіт усім, хто читає (і всім іншим також). Як можна описати в декількох рядках більше 50 років життя? Я спробую все ж таки. Я з інтелігентної родини, руська, батько був військовим, мама інженером-програмистом. Ці любителі книжок прищепили любов до літератури і мені, результатом якої стала хороша бібліотека. Змалку любила співати, танцювати, малювати. Нічого з цього зі мною не трапилося, батьки не хотіли морочитися з моїм навчанням. І все-таки я займалася два роки сольфеджіо і фортепіано, досить пристойно малюю з натури (за пам'яттю не можу), терпимо співаю, досить пластична і займалася в театрі. У школі це був драмгурток. А після школи стала учасником колектива народного театру Товариш при Палаці профспілок міста Кишинева, де щасливо провела 2 роки. Пишу вірші і деяким подобаються. Люблю музику, але музикувати вже навряд чи зможу: давно були ті 2 роки фортепіано. Мене весь час переконували, що я не талановита, без здібностей, тому не наважилася вступати до театрального. Але ...мрія залишилася. Грати на сцені - неймовірне почуття. У 2013 році була артисткою масових сцен у багатьох передачах. Ще я довірлива, нежадібна, хоч економна, буваю веселою та сумною. Не буваю занудою, мовчазною - так. Напевно. Дуже хочу спробувати себе хоч у чомусь невеликому. Довести, що я _МОЖУ, можу все це, про що мріяла.
Працюю інженером з охорони праці, досить творча робота))))

Помалу вмію дуже багато. Так би мовити, дилетант. Шию, в'яжу, готую, є дизайнерські здібності, багато що можу полагодити, хоч і не відразу, а коли розберуся в схемах тощо.
Люблю натуральне каміння з їх неймовірною енергетикою. Природу, тварин. Мрію подорожувати (за місцями сили, історичними, загадковими...) Довго відкладала, а тепер доводиться накопичувати гроші на стрибок з парашутом.
Звісно, ​​це не весь список. Але в тому й принадність, що весь час навчаєшся і прагнеш нового.