Про себе
Я завжди мріяла зв'язати себе з кіно, з акторською майстерністю...влітку вступила до університету на режисера, але за сімейними обставинами забрала документи і пішла працювати У румунії мене запросили знятися у фільмі з Джої Кінг та Аміт Рахов, я грала емоції страху та паніки, сільської простої дівчини
З режисером і продюсером я спілкувалася англійською, мені дуже сподобався цей досвід, я розумію як треба працювати з камерою, з акторами, що можна, що не можна, нас підняли о 3 ранку, ми поїхали в інше місто, а з 8 ранку до 7 вечора ми знімалися, був дощ і дуже холодно, всі актори були в тонких спідницях та кофтинках, але це захоплююче, цікаво та круто
Була проблема із взуттям, мені випала пара на пару розмірів більша, але я зробила так, щоб у камері цього видно не було, навчилася підлаштовуватися під проблеми майданчика
Хоббі / захоплення
Насправді мене завжди тягнуло в творчість, я захоплююся писанням віршів, один з яких залишу нижче:
Молодий солдат
Ми не чекали на кордоні , сусідів поруч узимку
тільки птахи знали про горе,
Вітри несли нам цю біду
чоловіки стали на захист
Жінки молились за їх душ
Вони побили церкви наші
Похоронили людь живу
Тепер батьки з неволі божій
Дітей ведуть на фронт війни
Ніхто не зна чи це в останне
Їх зустріч буде ще колись
Сльозами мати біля хати кричить дитині -повернись , і син іде , не полювати , іде охороняти мир
Пройшла доба , а потім три
Що сталося в окопі з ним ?
Його зловили , катували , над ним знущалися ножем , а хлопець плакав
Дуже плакав, хотів він жити , жити днем
І де упала сльозка хлопця , природа виростила плющ , він був таким же як солдатик , могутнім, сильним ,волелюдним
Але зосталось горе таке , що він покинув вже цей світ
Могло життя скластись інкаше , але як е , це не змінить
Коли матуся хлопця того узнала де дитина є , її серденько не змирилось , втопила жіночка себе
Тепер та хата з краю сіра , стоіть гниє собі сама , де рік тому сім’я Царенко
гоняли гуса Василька , хотіли сміх дітей у хаті чути і бачить кожен день
Але судьба зіграла так що мертві люди ці тепер , не перший раз і не останній така історія була , але ми справимося з вами , станцюєм потім гопака !
Автор : Швець Лада Олегівна