The Red Shoes - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "The Red Shoes"
The Red Shoes (1948)
Хронометраж:
2:13 (133 хв)
7.97/10
735
735
8.1/10
43000
43000
Знімальна група
Режисер
Продюсер
Сценарій
Монтаж
Арт-директор
Arthur Lawson
Арт-директор
Дизайн костюмів
Hein Heckroth
Дизайн костюмів
Виробничий дизайн
Hein Heckroth
Виробничий дизайн
Гример
George Blackler
Гример
Ernest Gasser
Гример
Eric Carter
Гример
Композитор оригінальної музики
Brian Easdale
Композитор оригінальної музики
Оператор-постановник
Помічник арт-директора
Elven Webb
Помічник арт-директора
Сценарій
Sound Designer
Charles Poulton
Sound Designer
Story
Помічник режисера
Sydney Streeter
Помічник режисера
Music
Brian Easdale
Music
Focus Puller
George Minassian
Focus Puller
Scenic Artist
Alfred Roberts
Scenic Artist
Color Assistant
Natalie Kalmus
Color Assistant
Original Story
Sound Recordist
Desmond Dew
Sound Recordist
Choreographer
Co-Writer
Compositing Artist
George Gunn
Compositing Artist
E. Hague
Compositing Artist
Second Film Editor
Що залишилося за кадром
- Сцену балету знімали протягом 6 тижнів, у роботі було використано понад 120 робіт Гейна Хекрота (1901-1970).
- Під час першого дня зйомок Мойра Ширер (1926-2006) обпеклась на сонці, і у неї з'явився великий пухир на спині. Потім, під час зйомок, вона травмувала шию, коли вистрибувала з вікна, а здавалося б, незначна подряпина інфікувалася. Іноді Ширер підвішували на ременях безпеки на термін до 8 годин, і протягом усього цього часу на неї спрямовували вентилятори.
- Пошуки акторки на роль Вікторії Пейдж виявилися непростим завданням для режисерів і сценаристів Майкла Пауелла (1905-1990) та Еріка Прессбургера (1902-1988). Ідеально вони хотіли знайти балерину, яка б мала акторські здібності та була б надзвичайно привабливою. Дж. Артур Рэнк (1888-1972) дуже прагнув пробитися на американський ринок, тому мріяв побачити в цій ролі якусь з американських акторок – наприклад, Лорен Бэколл (1924-2014) або Анджелу Ленсбері, яких він намагався "позичити" у кінокомпаній Warner Bros. і Metro-Goldwyn-Mayer, з якими ці актри мали контракти. Але вони були вражені, коли знайшли Мойру Ширер, яка у відомому театрі Садлерс-Уеллс була конкуренткою лише Марго Фонтейн (1919-1991). Правда, спочатку Ширер їм відмовила. Змінила свою думку вона лише через рік, а до того вони змушені були пробувати на цю роль акторок, таких як Енн Е. Тодд (1931-2020) та Хейзел Корт (1926-2008).
- Фільм значно перевищив бюджет, і керівництво компанії, яка фінансувала його виробництво та мала випустити фільм на екрани, не надто вірило в комерційний успіх картини. Були спроби взагалі не влаштовувати прем'єру фільму або показувати його лише на пізніх сеансах, і це тільки у Лондоні. Ця компанія (The Rank Group) навіть не була готова зробити копію фільму для американського кіноринку. З часом, правда, фільм почав набирати популярність, і в компанії зрозуміли, що він може зрештою стати хітом. Коли ж було створено копію для американського ринку, фільм демонструвався в кінотеатрі не на Бродвеї протягом 110 тижнів. Цього виявилося достатньо, щоб переконати кінокомпанію Universal Pictures придбати права на дистрибуцію фільму в США, що й було зроблено у 1951 році.
- Пошуки акторки на роль Вікторії Пейдж виявилися для режисерів і сценаристів Майкла Пауелла (1905-1990) та Еріка Прессбургера (1902-1988) справою нелегкою. В ідеалі, їм була потрібна балерина, яка володіла б акторською майстерністю, і від якої неможливо було б відвести погляд. Дж. Артур Ренк (1888-1972) дуже хотів пробитися на американський ринок, тому мріяв побачити в цій ролі когось з американських акторок – наприклад, Лорен Беколл (1924-2014) або Анджелу Ленсбері, яких і намагався «позичити» у кінокомпаній, відповідно, Warner Bros. і Metro-Goldwyn-Mayer, з якими у цих акторок були підписані контракти. Але вони прийшли в захват, коли відкрили для себе Мойру Ширер, яку у знаменитому театрі Сэдлерс-Уеллс перевершувала лише Марго Фонтейн (1919-1991). Правда, спочатку Ширер їм відмовила. Змінила свою думку вона лише через рік, а до того їм доводилося знімати в цій ролі акторок типу Енн Е. Тодд (1931-2020) та Гейзел Корт (1926-2008).
- Пошуки акторки на роль Вікторії Пейдж виявилися для режисерів і сценаристів Майкла Пауелла (1905-1990) та Еріка Прессбургера (1902-1988) справою нелегкою. В ідеалі, їм була потрібна балерина, яка б володіла акторською майстерністю, і від якої неможливо було б відвести погляд. Дж. Артур Ренк (1888-1972) дуже хотів пробитися на американський ринок, тому мріяв побачити в цій ролі когось з американських акторок – наприклад, Лорен Беколл (1924-2014) або Анджелу Ленсбері, яких і намагався «позичити» у кінокомпаній Warner Bros. та Metro-Goldwyn-Mayer, з якими у цих акторок були підписані контракти. Але вони прийшли в захват, коли відкрили для себе Мойру Ширер, яку у знаменитому театрі Сэдлерс-Уеллс перевершувала лише Марго Фонтейн (1919-1991). Правда, спочатку Ширер їм відмовила. Змінила свою думку вона лише через рік, а до того їм доводилося знімати в цій ролі акторок типу Енн Е. Тодд (1931-2020) та Гейзел Корт (1926-2008).
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
