Детективна історія - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "Детективна історія"
Detective Story (1951)
Хронометраж:
1:43 (103 хв)
6.944/10
134
134
Знімальна група
Режисер
Продюсер
Монтаж
Арт-директор
A. Earl Hedrick
Арт-директор
Дизайн костюмів
Декоратор
Emile Kuri
Декоратор
Гример
Del Armstrong
Гример
William Woods
Гример
Помічник продюсера
Lester Koenig
Помічник продюсера
Additional Photography
Оператор-постановник
Перукар
LaVaughn Speer
Перукар
Сценарій
Philip Yordan
Сценарій
Construction Coordinator
Gene Lauritzen
Construction Coordinator
Makeup Supervisor
Помічник режисера
Charles C. Coleman
Помічник режисера
Music
Other
Joan Joseff
Other
Visual Effects
Farciot Edouart
Visual Effects
Sound Recordist
Hugo Grenzbach
Sound Recordist
John Cope
Sound Recordist
Sound Supervisor
Leon Becker
Sound Supervisor
Unit Manager
Don Robb
Unit Manager
Theatre Play
Sidney Kingsley
Theatre Play
Що залишилося за кадром
- В основу фільму покладена однойменна п'єса 1949 року драматурга Сідні Кінгслі. Кіностудія «Парамаунт» купила у Кінгслі права на екранізацію цієї п'єси за 285 тисяч доларів плюс відсоток від прибутку, що на той момент стало найвищою ціною, сплаченою за права на екранізацію п'єси. При цьому Кінгслі спеціально попросив, щоб режисером фільму був Вільям Вайлер, який у 1937 році з успіхом поставив на екран його хітову п'єсу «Тупик». Сам Кінгслі оцінював кіноверсію своєї п'єси вище, ніж виставу, яку він поставив на Бродвейській сцені.
- Під час підготовки до ролі у «Детективній історії» Кірк Дуглас пропрацював кілька тижнів пліч-о-пліч з детективами з реального поліцейського відділку в Нью-Йорку і супроводжував поліцейських Лос-Анджелеса під час службових виїздів. Крім того, в порядку підготовки Дуглас протягом тижня грав роль МакЛеода у спеціальній постановці «Детективної історії» в театрі міста Фінікс, штат Арізона.
- Згідно зі статтею в «Нью-Йорк таймс» від березня 1951 року, Вайлер протягом двох тижнів проводив репетиції, а потім зняв майже всю картину на одній знімальній площадці студії «Парамаунт» в Лос-Анджелесі всього за 24 дні, випередивши знімальний графік.
- Робота над сценарієм фільму зіткнулася з численними проблемами, пов'язаними з обмеженнями Виробничого кодексу. Головною перешкодою було те, що в п'єсі і в початковому сценарії персонаж «Карл Шнейдер» був акушером, який робив нелегальні аборти, що Адміністрація Кодексу ні за що не затвердила б в той час. У п'єсі Кінгслі, як і в першому варіанті сценарію, чітко говориться, що Карл Шнайдер є акушером, який практикує нелегальні аборти, а Мері МакЛеод була його пацієнткою. У своєму листі від 12 червня 1950 року, адресованому одному з керівників «Парамаунт» Луїджі Лурачі, директор Адміністрації виробничого кодексу Джозеф І. Брін вважав такий варіант сценарію «абсолютно неприйнятним… з причини теми абортів». У меморандумі від 23 червня 1950 року Брін зазначив, що Вайлер погодився замінити підпільного акушера на лікаря, позбавленого ліцензії, який торгує незаконнонародженими немовлятами.
- Після того, як Брін запропонував замінити «аборти» на «нелегальні пологи», Вайлер у статті в «Нью-Йорк таймс» у липні 1950 року висловив розчарування тим, що Кодекс «застарів», заявивши, що відмова Адміністрації допустити будь-яку розмову про аборти є «сміхотворною». Згідно з архівними матеріалами Адміністрації виробничого кодексу, «Парамаунт» погрожував апеляцією на рішення Бріна до Американської асоціації кінокомпаній у Нью-Йорку, підкреслюючи, що в сценарії аборт фігурує абсолютно очевидно як зло. У листі президенту Американської асоціації кінокомпаній Еріку Джонстону Брін заперечував, що обговорення теми абортів «надзвичайно небезпечне для непідготовленої аудиторії… особливо для молоді та підлітків», і що вона взагалі не повинна підніматися. Хоча в остаточному варіанті фільму не фігурує слово «аборт», а бізнес Шнайдера описується як торгівля немовлятами, натяки на аборт, зокрема, те, що Шнейдера називають «м’ясником», збереглися у фільмі. В результаті, в остаточному варіанті сценарію, Шнайдер, як можна припустити, став підпільним акушером, який приймав пологи незаконнонароджених дітей, і торгував дітьми. Однак текст написаний навмисно неоднозначно, і глядачі могли здогадатися, що насправді Шнайдер робить аборти.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
