Попри те, що безпосередньо побачити Людину в мультфільмі неможливо, її появу знаменує зловісна музика. Пізніше цей метод зображення наближення небезпеки (важкий, простий, повторюваний мотив) був використаний Стівеном Спілбергом у його фільмі «Щелепи» (1975).
Причина, через яку Великий Князь надзвичайно рідко з'являється в мультфільмі та майже не говорить, — складнощі в анімації його рогів. Пізніше, під час роботи над продовженням «Бембі 2» (2006), аніматор Френк Томас (один із головних аніматорів «Бембі») зізнавався, що художникам доводилося використовувати спеціальну статуетку оленя для правильного відтворення, але навіть у цьому випадку в надто складних сценах анімація виходила неприродною.
Бембі — другий за ліком повнометражний мультфільм Волта Діснея (першим був «Дамбо» (1941)), події якого розгортаються в наші дні.
На честь Бембі та Топотуна названо дві малі планети – під номерами 15845 та 16626 відповідно.
Американський кіноінститут (American Film Institute, AFI) визнав Людину одним з п'ятдесяти найвеличніших лиходіїв кінематографа.
У деяких ранніх начерках Топотуна називали Бобо.
Дві негативні жіночі персонажки у фільмі про Джеймса Бонда «Діаманти назавжди» (1971) названі на честь Бембі та Тампера.
Фільм знято за мотивами книги австрійського письменника та журналіста Фелікса Зальтена «Бембі».
«Бембі» був найулюбленішим мультфільмом Волта Діснея.
За результатами опитування 2006 року Los Angeles Business, «Бембі» було визнано найкращим диснеївським мультфільмом, набравши 21% голосів (для порівняння – «Білосніжка та семеро гномів» отримав 20% голосів).
У 2011 році фільм було включено до Національного реєстру фільмів Сполучених Штатів Америки.
У 1933 році права на створення фільму за мотивами книги Фелікса Зальтена були викуплені Сідні Франкліном — одним із співробітників студії MGM. Однак, через певний час стало очевидно, що такий фільм неможливо зняти засобами традиційного кінематографа, і в 1935 році Волту Діснею було запропоновано створити повнометражну анімаційну стрічку.
У книзі-першоджерелі, крім Феліна, у Бембі є ще один друг-оленятко — Ґобо (брат Феліна). У Ронно також був приятель Карус. Крім того, після смерті мами про Бембі піклувалися лані Неттла та Марена. Маму Феліна звали Іна (Ena, в деяких перекладах — Енна).
Фразу з мультфільму «Man in the forest», або «Людина в лісі», використовували підлеглі Волta Діснея, коли помічали його наближення.
Нікому з аніматорів Діснея, навіть найдосвідченіших та вмілих, не вдавалося намалювати роги батька Бембі. Закінчилося тим, що знайшли справжні роги, залили їх гіпсом, а потім зняли зі всіх можливих ракурсів, після чого використали техніку ротоскопіювання.
Замість того, щоб взяти на озвучування тварин у дитинстві дорослих акторів, які просто наслідували голоси дитинчат, Волт Дісней пішов наперекір загальноприйнятій практиці і взяв на озвучування дітей.
Кадри з цього фільму використовували в інших проектах значно більше, ніж кадри з будь-якого іншого діснєївського мультфільму. Стосувалося це, як правило, зображень птахів, листя тощо.
В оригінальному сценарії передбачалося, що застрелять не маму Бембі, а самого Бембі. Від цієї ідеї відмовився сам Волт Дісней. Далі за сценарієм у Бембі теж поцілять кулею, але не вб'ють його.
Опрацьовуючи образи Бембі, його батьків і друзів, аніматори Діснея цілий рік вивчали оленів і оленят. Передати образ оленя завжди складно, тому що очі у них розташовані по обидва боки морди, підборідь у них немає, а роти не придатні для візуального зображення мови. Усі ці проблеми аніматор Марк Девіс вирішив, надавши Бембі деякі риси людської дитини.
За словами аніматора і сценариста Мела Шоу, у роботі над проектом відбувалися часті затримки та відставання від графіка. Пояснювалося це тим, що Волту Діснею та його підлеглим постійно приходили в голову нові ідеї та нові персонажі, вони певний час ці ідеї розробляли, витрачали на них час, а потім відкидали за непотрібністю, переконавшись спочатку, що та чи інша ідея не спрацює. В приклад Шоу навів сцену, в якій Бембі наступає на мурашник і тривожить мурах. Співробітники Діснея почали обмірковувати, якої саме шкоди Бембі завдав мурахам, і як саме це відбилося на конкретних персонажах-мурахах. Потім було вирішено, що весь цей епізод значення для сюжету в цілому не несе, і від нього вирішили взагалі відмовитися, витративши достатню кількість часу на те, щоб до цього висновку прийти.
Влада штату Мен надіслала студії Діснея двох оленят, названих так само, як героїв майбутнього мультфільму, щоб аніматори могли вивчати їх рухи та звички й поведінку загалом. Коли з часом оленята виросли, їх випустили в парк поблизу Лос-Анджелеса. З аналогічними цілями аніматорам Діснея надсилали й інших тварин (наприклад, скунсів і білок).

Вам сподобався фільм?