5 днів серпня - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "5 днів серпня"
5 Days of War (2011)
Хронометраж:
1:53 (113 хв)
5.604/10
183
183
5.6/10
15000
15000
Знімальна група
Режисер
Продюсер
George Lascu
Продюсер
Koba Nakopia
Продюсер
Кастинг-директор
Nancy Nayor
Кастинг-директор
Монтаж
Brian Berdan
Монтаж
Арт-директор
Annie Sperling
Арт-директор
Tea Telia
Арт-директор
Дизайн костюмів
Sofia Kharebashvili
Дизайн костюмів
Elvis Davis
Дизайн костюмів
Виробничий дизайн
Marc Greville-Masson
Виробничий дизайн
Декоратор
Guga Kotetishvili
Декоратор
Координатор костюмерів
Irina Kotcheva
Координатор костюмерів
Makeup Department Head
Yana Stoyanova
Makeup Department Head
Cinematography
Checco Varese
Cinematography
Сценарій
Mikko Alanne
Сценарій
Music
Що залишилося за кадром
- Оскільки на етапі підготовки до зйомок фільм офіційної назви ще не мав, то в перших новинах про фільм проєкт називався просто як «проєкт Ренні Харліна» або «фільм про російсько-грузинську війну» (англ. Untitled Renny Harlin/Georgia-Russia War Project). Згодом робочою назвою фільму в США була «Кривавий серпень» (англ. Red August), а в Грузії — «Сакартвело» (англ. Sakartvelo). На стадії зйомок проєкт отримав назву «Грузія» (англ. Georgia) (перший промоплакат був опублікований саме під цією назвою), під якою в травні 2010 року його було показано в Каннах. Наприкінці вересня 2010 року фільм було перейменовано на «5 днів у серпні» (англ. 5 Days of August), а згодом — і на «5 днів війни» (англ. 5 Days of War) (спочатку ще існував варіант написання назви «П’ять днів війни» (англ. Five Days of War)) для показу в решті країн (зокрема, США та Великобританії), оскільки серпень у них не асоціюється з конфліктом у Південній Осетії. У Франції фільм отримав назву «Стан війни» (фр. État de guerre). Для показу в Японії назву фільму було скорочено до «5 днів» (яп. ５デイズ Го Дэидзу), що викликало глузування на деяких профільних японських сайтах через схожість назви цього фільму з поширеними назвами фільмів, що демонструвалися в рамках тієї ж пропозиції: «Три дні» (яп. スリーデイズ Сури: Дэидзу) та «4 дні» (яп. 4デイズ Йон Дэидзу).
- Для підготовки до зйомок Ренні Харлін зі своїм другом Мікко Аланом, сценаристом з Фінляндії, вивчив звіти незалежних експертів з ООН, ЄС і Human Rights Watch, вислухав розповіді грузинських біженців, політиків і журналістів про події південноосетинського конфлікту.
- Ренні Харлін заявляв про те, що фільм заснований на реальних подіях (або, принаймні, більша його частина), хоча й визнавав, що в ньому присутні вигадані події, тим паче, що, за його словами, це художнє кіно. Проте, в одному з інтерв'ю, даних наприкінці 2011 року, Харлін підкреслив, що показані у фільмі звірства «росіян» були насправді. На запитання журналіста, чому Росія не понесла за це жодного покарання, він провів паралелі з Близьким Сходом і Африкою, де постійно відбуваються масові насильства та вбивства, але нікому до цього немає діла.
- На початку жовтня 2009 року з'явилася інформація про те, що на одну з ролей у фільмі запрошено голлівудського актора Енді Гарсіа. Згідно з наявною на той момент неофіційною версією, йому було запропоновано саме роль президента Грузії, незважаючи на те, що він на 11 років старший за Михайла Саакашвілі. Для підготовки до зйомок Гарсіа спеціально тренувався говорити з акцентом, переглядаючи записи виступів Саакашвілі на Youtube і беручи уроки у консультанта. У листопаді 2009 року Михайло Саакашвілі в Києві в ток-шоу «Готовий Відповідати» (телеканал «Україна»), обговорюючи Енді Гарсіа, пожартував, що «він жестикулює руками не менше за мене. Думаю, він з цим впорається».
- 15 жовтня 2009 року Джонатон Шек написав у своєму блозі про зйомки в Грузії. За його словами, він грав роль капітана Збройних сил Грузії, але у нього не було ні відповідної підготовки, ні знання грузинської мови. Професійного викладача грузинської мови у нього також не було, тому грузинські фрази йому доводилося запам'ятовувати вже під час знімального процесу за допомогою місцевих грузин, залучених до створення фільму. За словами Шека, грузини досить часто приймали його за співвітчизника.
- На роль козака Данила Харлін без будь-яких проб запросив свого давнього знайомого — фінського актора Мікко Ноусіайнена, з яким до цього працював над проєктом «Маннергейм». Для вжиття в роль Ноусіайнен два місяці відвідував тренажерний зал, потім на зйомках у Грузії під керівництвом інструктора вчився вимовляти російськомовні фрази. Говорити російською мовою актору довелося вперше в житті, і значну частину фраз він просто не розумів. Також для створення образу актору робили тимчасові татуювання, що нагадують тюремні.
- Харлін стверджував, що взяв Руперта Френда на головну роль через те, що він хотів озадачити глядачів і позбавити їх відчуття безпеки під час перегляду фільму, а Френд для цього підходив як не можна краще — чудовий актор і при цьому такий, що представляє собою одне з «незаїзджених імен в Америці».
- Зйомки фільму розпочалися 5 жовтня 2009 року в Цалкському районі Грузії регіону Квемо-Картлі та поблизу зони грузино-осетинського конфлікту на військовій базі в Горі (регіон Шида-Картлі). Зокрема, знімалися батальні сцени, в яких брали участь танки та інша важка техніка, надана грузинським урядом, що дозволило сильно заощадити на комп'ютерній графіці.
- За словами Харліна, під час зйомок вони зіткнулися з рядом проблем. Так, наприклад, оскільки зйомки велися неподалік від російської бази, то їм довелося узгоджувати використання техніки біля кордону з Південною Осетією, оскільки російська сторона досить насторожено реагувала на польоти винищувачів і проїзд колони танків біля кордону. Ще одним випробуванням для знімальної бригади стала відсутність готелів і будь-якого іншого житла, яке здавалося в оренду, тому деякий час спати їм доводилося в машинах. Потім команда отримала у своє розпорядження невелику дачу, де у них була лише одна спальня, кухня і ванна, а все необхідне для життя доставлялося з інших місць.
- Спецефектами, візуальними ефектами та трюками для фільму займалися російські фахівці. На залученні російських фахівців наполягав сам Харлін, згодом назвавши це «великою політичною гарячою картоплею», оскільки йому здалася вдалою ідея про залучення саме росіян для зйомок фільму в Грузії про нещодавню війну з Росією. Перед зйомками стався інцидент, коли вони відправилися на одну з військово-повітряних баз Грузії. Почувши російську мову, грузини поцікавилися, звідки прибули каскадери, отримавши у відповідь «Росія». Втрутитися в назріваючий конфлікт довелося Харліну особисто, згодом пояснившому конфлікт тим, що грузини подумали, «що це могла бути шпигунською вилазкою». Але пояснивши, що вони тут лише за тим, щоб розповісти всьому світу грузинську версію подій, Харліну вдалося залагодити конфлікт.
- На посаду оператора Харлін обрав перуанця Чекко Варезе, який свого часу як військовий фотограф побував у багатьох гарячих точках світу від Руанди та Боснії до Іраку з Афганістаном, а також був у Чечні під час Першої чеченської війни. Але, за словами Харліна, навіть для Варезе, який не раз бачив війну, ці зйомки виявилися дуже емоційними: так, наприклад, Харлін стверджував, що під час зйомок сцени прощання героя Руперта Френда з пораненим другом Варезе неабияк розплакався.
- Перед зйомками Енді Гарсія зустрівся за обідом з Михайлом Саакашвілі і, за словами останнього, «весь час запитував, як вимовляти ті чи інші слова». Всього зйомки за участю Гарсії зайняли два дні.
- Зйомки фільму тривали 36 днів.
- На етапі створення фільму офіційний спонсор проєкту був невідомий. Але ще на стадії зйомок висловлювалася думка про фінансування проєкту владою Грузії. Так, зокрема, лідер лейбористів Шалва Нателашвілі заявив газеті «Аліа», що Саакашвілі виділив на зйомки фільму 35 мільйонів доларів, причому цю інформацію особисто підтвердив і колишній держміністр з врегулювання конфліктів Георгій Хаїндрава. А генеральний секретар грузинської Лейбористської партії Йосип Шатберашвілі стверджував, що Саакашвілі заплатив 100 мільйонів доларів творцям фільму. Згодом грузинська опозиція також неодноразово звинувачувала уряд країни в тому, що він є головним спонсором фільму. У жовтні 2009 року російські газети поширювали інформацію про те, що Енді Гарсія отримає гонорар у розмірі 500 тисяч доларів, а Харлін — 450 тисяч доларів. У листопаді 2009 року Михайло Саакашвілі в Києві в ток-шоу «Готовий Відповідати» (телеканал «Україна») відповів на запитання телеглядачів, зокрема заявивши, що влада Грузії не фінансувала цей фільм, оскільки у них не було грошей на підтримку грузинського кінематографа. Цю ж точку зору підтримав і Харлін, заявивши, що він і його команда «не отримували ніяких грошей від уряду Грузії». Тим не менш, згідно з офіційною версією, озвученою після виходу фільму, зйомки фільму були проспонсоровані незалежними грузинськими бізнесменами, однак неофіційно висловлювалися думки і про участь у проєкті російського капіталу.
- Оскільки на етапі підготовки до зйомок фільм офіційної назви ще не мав, то в перших новинах про фільм проєкт називався просто як «проєкт Ренні Харліна» або «фільм про російсько-грузинську війну» (англ. Untitled Renny Harlin/Georgia-Russia War Project). Згодом робочою назвою фільму в США була «Кривавий серпень» (англ. Red August), а в Грузії — «Сакартвело» (англ. Sakartvelo). На стадії зйомок проєкт отримав назву «Грузія» (англ. Georgia) (перший промоплакат був опублікований саме під цією назвою), під якою в травні 2010 року його було показано в Каннах. Наприкінці вересня 2010 року фільм було перейменовано на «5 днів у серпні» (англ. 5 Days of August), а згодом — і на «5 днів війни» (англ. 5 Days of War) (спочатку ще існував варіант написання назви «П’ять днів війни» (англ. Five Days of War)) для показу в решті країн (зокрема, США та Великобританії), оскільки серпень у них не асоціюється з конфліктом у ПЗ. У Франції фільм отримав назву «Стан війни» (фр. État de guerre). Для показу в Японії назву фільму було скорочено до «5 днів» (яп. ５デイズ Го Дэидзу), що викликало насмішки на деяких профільних японських сайтах через схожість назви цього фільму з поширеними назвами фільмів, що демонструвалися в рамках тієї ж пропозиції: «Три дні» (яп. スリーデイズ Сури: Дэидзу) та «4 дні» (яп. 4デイズ Йон Дэидзу).
- Ренні Харлін заявляв про те, що фільм заснований на реальних подіях (або, принаймні, більша його частина), хоча й визнавав, що в ньому присутні вигадані події, тим паче, що, за його словами, це художнє кіно. Проте, в одному з інтерв’ю, даних наприкінці 2011 року, Харлін підкреслив, що показані у фільмі звірства «росіян» були насправді. На запитання журналіста, чому Росія не понесла за це жодного покарання, він провів паралелі з Близьким Сходом і Африкою, де постійно відбуваються масові насильства та вбивства, але нікому до цього немає діла.
- На початку жовтня 2009 року з’явилася інформація про те, що на одну з ролей у фільмі запрошено голлівудського актора Енді Гарсіа. Згідно з наявною на той момент неофіційною версією, йому була запропонована саме роль президента Грузії, попри те, що він на 11 років старший за Михайла Саакашвілі. Для підготовки до зйомок Гарсіа спеціально тренувався говорити з акцентом, переглядаючи записи виступів Саакашвілі на Youtube та беручи уроки у консультанта. У листопаді 2009 року Михайло Саакашвілі в Києві в ток-шоу «Готовий Відповідати» (телеканал «Україна»), обговорюючи Енді Гарсіа, пожартував, що «він жестикулює руками не менше за мене. Думаю, він з цим впорається».
- На роль козака Данила Харлін без будь-яких спроб запросив свого давнього знайомого — фінського актора Мікко Ноусіайнена, з яким до цього працював над проектом «Маннергейм». Для вжиття в роль Ноусіайнен два місяці відвідував тренажерний зал, потім на зйомках у Грузії під керівництвом інструктора вчився вимовляти російськомовні фрази. Говорити російською мовою актору довелося вперше в житті, і значну частину фраз він просто не розумів. Також для створення образу актору робили тимчасові татуювання, що нагадують тюремні.
- Харлін стверджував, що взяв Руперта Френда на головну роль через те, що він хотів здивувати глядачів і позбавити їх відчуття безпеки під час перегляду фільму, а Френд для цього підходив як не можна краще — чудовий актор і при цьому такий, що представляє собою одне з «незаїджених імен в Америці».
- Спецефектами, візуальними ефектами та трюками для фільму займалися російські фахівці. На залученні російських фахівців наполягав сам Харлін, згодом назвавши це «великою політичною гарячою картоплею», оскільки йому здалася вдалою ідея про залучення саме росіян для зйомок фільму в Грузії про нещодавню війну з Росією. Перед зйомками стався інцидент, коли вони відправилися на одну з військово-повітряних баз Грузії. Почувши російську мову, грузини поцікавилися, звідки прибули каскадери, отримавши у відповідь «Росія». Втрутитися в назріваючий конфлікт довелося Харліну особисто, згодом пояснивши конфлікт тим, що грузини подумали, «що це могла бути шпигунська вилазка». Але пояснивши, що вони тут лише за тим, щоб розповісти всьому світу грузинську версію подій, Харліну вдалося залагодити конфлікт.
- Перед зйомками Енді Гарсіа зустрівся за обідом з Михайлом Саакашвілі і, за словами останнього, «весь час запитував, як вимовляти ті чи інші слова». Всього зйомки за участю Гарсіа зайняли два дні.
- На етапі створення фільму офіційний спонсор проєкту був невідомий. Але ще на стадії зйомок висловлювалася думка про фінансування проєкту владою Грузії. Так, зокрема, лідер лейбористів Шалва Нателашвілі заявив газеті «Аліа», що Саакашвілі виділив на зйомки фільму 35 мільйонів доларів, причому цю інформацію особисто підтвердив і колишній держміністр з врегулювання конфліктів Георгій Хаїндрава. А генеральний секретар грузинської Лейбористської партії Йосип Шатберашвілі стверджував, що Саакашвілі заплатив 100 мільйонів доларів творцям фільму. Згодом грузинська опозиція також неодноразово звинувачувала уряд країни в тому, що він є головним спонсором фільму. У жовтні 2009 року російські газети поширювали інформацію про те, що Енді Гарсія отримає гонорар у розмірі 500 тисяч доларів, а Харлін — 450 тисяч доларів. У листопаді 2009 року Михайло Саакашвілі в Києві в ток-шоу «Готовий Відповідати» (телеканал «Україна») відповів на запитання телеглядачів, зокрема заявивши, що влада Грузії не фінансувала цей фільм, оскільки у них не було грошей на підтримку грузинського кінематографа. Цю ж точку зору підтримав і Харлін, заявивши, що він і його команда «не отримували ніяких грошей від уряду Грузії». Проте, згідно з офіційною версією, озвученою після виходу фільму, зйомки фільму були проспонсоровані незалежними грузинськими бізнесменами, однак неофіційно висловлювалися думки і про участь у проєкті російського капіталу.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
