La Vie devant moi

У липні 1942 року, під час облави Вель-д’Ів у Парижі на єврейські сім'ї, тринадцятирічна Тауба Біренбаум та її батьки, які є польськими євреями, знаходять притулок у крихітній кімнаті на наступні 765 днів. Умови життя важкі, і вони бояться бути викритими будь-якої миті. Але поки її батьки все більше занурюються у відчай, бойовий дух Тауби сяє. Вона знаходить радість у кожній дрібниці, від намальованого на підлозі піаніно, до видів Парижа з відкритого вікна. Незважаючи на екстремальні обставини, вона зберігатиме надію до визволення Парижа та поверне контроль над своїм життям.