Ніч живих мерців - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "Ніч живих мерців"

Night of the Living Dead (1968)

Хронометраж: 1:36 (96 хв)

7.617/10
2691

7.8/10
150000

Всё про фільм

Відео 2

Фото 185

Актори та персонажі

NIGHT OF THE LIVING DEAD Trailer

English

1:14

A Scene from NIGHT OF THE LIVING DEAD

English

1:32

Що залишилося за кадром

Спочатку фільм міг стати комедією: перша версія сценарію називалася "Фільм про монстрів" і розповідала про інопланетних підлітків, які прибувають на Землю та зав'язують дружбу з місцевими однолітками.
У другій версії сценарію головний герой фільму "Ніч Анубіса" втік з дому і виявив гори гниючих тіл, які слугували їжею для гуманоїдів.
У третього варіанту сценарію сюжет вже був схожий на знайомий усім – фільм розповідав про зомбі і мав назву "Ніч поглиначів м'яса".
За словами режисера фільму Джорджа А. Ромеро, на створення такого сюжету його надихнув роман Річарда Метісона "Я – легенда", в якому все населення Землі перетворювалося на вампірів і ночами облягало будинок останнього, що вижив.
Оскільки бюджет фільму був досить скромним, акторів довелося набирати з місцевих театрів. Головну роль отримав Дуейн Джонс – актор із пittsбургського театру – що в ті часи було дуже незвичайним: героїчні ролі зазвичай не віддавали темношкірим артистам, але режисеру, обмеженому у фінансуванні, довелося вибирати найкращого з усіх претендентів на цю роль.
Двейн Джонс відмовився використовувати діалоги головного героя, написані в сценарії, і особисто переписав усі свої репліки. Мерілін Істман також зробила так само – вона повністю переробила всю сцену у підвалі.
У фільмі кров імітували шоколадним сиропом, костюми були виготовлені з поношених речей із секонд-хенду, а замість гриму для зомбі використовували віск із похоронного бюро. У чорно-білій гамі фільму все це виглядало досить добре.
Жодна з голлівудських кіностудій не хотіла випускати такий жорстокий і безнадійний фільм. Авторів фільму неодноразово просили пом'якшити деякі сцени та змінити кінцівку, але вони наполегливо відмовлялися.
Компанія Columbia Pictures виявила зацікавленість у дистрибуції фільму, але через небажання авторів змінювати певні деталі, ця компанія також відмовилася.
Назва "Ніч живих мерців" була умовою того, що компанія Walter Reade Organization буде прокатувати фільм. Назву "Ніч пожирачів плоті" було відхилено, щоб уникнути плутанини з фільмом "Пожирачі плоті", який вийшов чотири роки тому.
Зйомки короткої сцени на кладовищі тривали два дні.
Акторам, які грали ролі зомбі, заплатили по 1 долару та надали футболки з написом "Я був зомбі у фільмі "Ніч живих мерців"".
Єдиним дистриб'ютором, який зацікавився цим фільмом, була компанія Columbia, але незабаром і вона відмовилася від цього проєкту, оскільки фільм був знятий у чорно-білій гамі, тоді як на той час усі вже знімали кольорові картини. Іронічно, що саме компанія Columbia в 1990 році стала ініціатором ремейку.
Інвесторами фільму виступили С. Вільям Хайнзмен і Карл Хардмен, які інвестували по 30 тисяч доларів кожен і отримали невеликі ролі за це. Іншим інвестором був місцевий м'ясник, який безкоштовно надав для зйомок велику кількість справжньої крові та внутрішніх органів тварин.
За словами Ромеро, оригінальна версія фільму була на десять хвилин довший, але дистриб'ютори змусили його її "скоротити".
Сам термін "зомбі" у фільмі жодного разу не згадується.
Кладовище, де відбувалися зйомки – кладовище Іванс Сіті (штат Пенсильванія). У 90-х роках через нього пройшов торнадо, який навіть "розкопав" кілька могил.
«Тіло», яке лежало на другому поверсі будинку, сам виготовив Джордж А. Ромеро. Для очей він використав кульки для пінг-понгу.
Християнські фундаменталісти назвали творців фільму поклонічниками диявола.
Фільм планували знімати кольоровим, але через обмежений бюджет він був знятий у чорно-білій гамі на 35-міліметрову плівку.
У 1999 році фільм був внесений до Національного реєстру фільмів Сполучених Штатів Америки.
Спочатку фільм міг стати комедією: перша версія сценарію називалася «Кіношка про монстрів» (Monster Flick) і розповідала про інопланетян-підлітків, які прибувають на Землю і заводять дружбу з місцевими однолітками.
У сцені, в якій зомбі пожирають тіла в згорілій машині, насправді знімали смажену шинку під шоколадним соусом. Автори фільму посміювалися, що подібне поєднання не може не викликати в людини блювотний рефлекс, тож акторів, які грали зомбі, можна було й не гримувати.
Автомобіль Барбари (Джудіт О’Дей) та Джонні належав матері продюсера та виконавця ролі Джонні Рассела Страйнера. Зйомки на цвинтарі зайняли два дні. Під час перерви в автомобіль ненароком врізалися, і на ньому залишилася вм’ятина. Сценарист Джордж А. Ромеро переписав цю сцену таким чином, що автомобіль зупинився, врізавшись у дерево.
Цвинтар міста Еванс було обрано, в основному, за усамітненість і безлюдність. Він розташовувався в гаю на горі, і відвідувачів там практично не було. Кінематографістам зовсім не хотілося опинитися в центрі уваги зевак або поліцейських. За іронією долі, після виходу фільму на екрани цвинтар став місцем паломництва туристів і шанувальників франшизи.
У будинку, вибраному для зйомок, підвалу як такого не було, а отже, не було й сходів, що ведуть до нього. Усі відповідні сцени знімали в підвалі кіностудії в Піттсбурзі.
Рука зомбі, яку Том у виконанні Кіта Уейна відрубав кухонним ножем, була зліплена з глини та наповнена шоколадним сиропом.
У сцені вбивства матері Кіра Шон (вона грала Карен Купер) завдала кілька ударів совком по подушці, розташованій поза екраном, а хтось із знімальної групи жменями кидав на стіну шоколадний сироп (у чорно-білому фільмі він використовувався замість бутафорської крові). Озвучили сцену крики актриси Мерілін Істман, яка грала Гелен Купер (матір). Багато років по тому совок придбали для приватної колекції на онлайн-аукціоні.
Спочатку фільм міг стати комедією: перша версія сценарію називалася «Кіношка про монстрів» («Monster Flick») і розповідала про інопланетян-підлітків, які прибувають на Землю і заводять дружбу з місцевими однолітками.
За словами режисера картини Джорджа А. Ромеро, на створення подібного сюжету його надихнув роман Річарда Метісона «Я — легенда», в якому все населення Землі перетворювалося на вампірів і ночами облягало дім останнього вцілілого.
Назва «Ніч живих мерців» була умовою, що компанія Walter Reade Organization буде прокатувати фільм. «Ніч пожирачів плоті» було відмінено, щоб уникнути плутанини з картиною «Пожирачі плоті», яка вийшла чотири роки тому.
Статистам, які зображували зомбі, заплатили по 1 долару і дали футболку з написом «Я був зомбі у фільмі «Ніч живих мерців» (I was a zombie in "Night of the Living Dead").
За словами Ромеро, оригінальна версія фільму була на десять хвилин довшою, але дистриб'ютори змусили його її «обрізати».
«Труп», який лежав на другому поверсі будинку, Джордж А. Ромеро зробив самостійно. Для очей він використовував кульки для пінг-понгу.
Автомобіль Барбари (Джудіт О’Дей) та Джонні належав матері продюсера і виконавця ролі Джонні Рассела Страйнера. Зйомки на кладовищі зайняли два дні. Під час перерви в автомобіль ненароком врізалися, і на ньому залишилася вм’ятина. Сценарист Джордж А. Ромеро переписав цю сцену таким чином, що автомобіль зупинився, врізавшись у дерево.

Вам сподобався фільм?