Мобі Дік

Moby Dick (1956)

Хронометраж: 1:55 (115 хв)

7/10
455

7.3/10
24000

Всё про фільм

Відео 3

Фото 59

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1956-06-27

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Warner Bros. Pictures, Moulin Productions Inc.

Жанр

Пригоди, Драма

Бюджет

$4 500 000

Збори

$10 400 000

Сайт

Режисер

Джон Х'юстон

Актори

Грегорі Пек, Річард Бейсхарт, Лео Генн, Джеймс Робертсон Джастіс, Гаррі Ендрюс, Бернард Майлз, Ноель Перселл, Edric Connor, Мервін Джонс, Джозеф Томелті
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Джон Х'юстон, Воган Н. Дін

Оператор

Освальд Морріс

Композитор

Філіп Сентон

Художник

Стівен Б. Граймс

Кастинг

Монтаж

Рассел Ллойд
Вся команда (21)

• Для сцен з Мобі Діком було збудовано дві 25-метрові моделі зі сталевим каркасом та гумовою оболонкою. Обидві моделі вартістю приблизно $30 000 кожна були втрачені в морі під час зйомок. Для зйомок на Канарських островах творцям фільму довелося замовляти третю. В певний момент зйомок трос, який утримував модель на місці, обірвався, і вона почала відпливати в море разом з Грегорі Пеком (1916-2003), який перебував на ній.
• Коли Старбек заходить у каюту капітана і каже, що тому час спати, Ахав відповідає, що ліжко – це його гріб. Матроси спали в гамаках, у яких їх і ховали, як у саванах. В офіцерів були койки, що нагадували ящики. У випадку смерті їх також клали в ліжко, в якому тіло і скидали за борт.
• Найбільша у світі мережа кав'ярень Starbucks запозичила свою назву від Старбека, першого помічника капітана китобійного судна «Пекод».
• Для зменшення насиченості кольору в кадрі оператор Освальд Морріс (1915-2014) знімав через чорно-білі матриці з додаванням сплаву срібла.
• Грегорі Пек відмовився від послуг дублера і пошкодив під час зйомок коліно. Річард Бейсхарт зламав ногу, а Лео Генн заробив запалення легенів.
• Фільм знімали на Канарських островах, в Ірландському морі, в Йолі (Ірландія), але здебільшого — у павільйонах студій Elstree та Shepperton у Великій Британії.
• У фільмі є кілька кадрів, що показують Мобі Діка цілком. Проте, здебільшого камера фокусується на окремих частинах тіла тварини (паща, око тощо). Ці зйомки очолював художник-постановник Стівен Б. Граймз (1927-1988).
• Орсон Веллс (1915-1985) страшенно хвилювався під час зйомок проповіді. Щоб допомогти актору опанувати себе, режисер Джон Х'юстон заховав на знімальному майданчику пляшку бренді, сказав Веллсу, де вона, і дозволив час від часу потягувати з неї — суто з медичних міркувань.
• У певний момент Джон Х’юстон (1906-1987) наполягав на зйомках на борту судна у відкритому морі. На морі піднялося хвилювання, і всіх учасників знімальної групи та акторів змучила морська хвороба. Зйомки довелося перервати, поки люди не оговталися, що призвело до перевитрати коштів, виділених на фільм. Борг у 4,5 мільйона доларів досі числиться за творцями фільму.
• Згодом багато учасників знімального процесу, включно з Джоном Х'юстоном і Грегорі Пеком, розповідали, що під час зйомок було втрачено від одного до трьох (цифри різняться) макетів кита. З цих розповідей зробили висновок, що у відділі візуальних ефектів дійсно спорудили величезні макети китів, проте все було зовсім не так. Судячи з автобіографічної книги Освальда Морріса, під час зйомок неподалік від «Пекоди» знаходилася баржа з муляжами частин тіла кита (горб, хвіст тощо). Ці останні і знімали, коли було потрібно. Щодо кадрів, що показують кита цілком, це були зйомки муляжів невеликих розмірів, і відбувалися вони в павільйоні студії Shepperton у спеціальному басейні. Зі спогадів Морріса, єдине, що було втрачено під час зйомок у відкритому морі — це 6-метровий муляж середини тулуба, причому Морріс не стверджує, що в цей момент на муляжі знаходився Пек, якого терміново довелося рятувати.
• Найбільша у світі мережа кафе Starbucks запозичила назву у Старбека, першого помічника капітана китобійного судна «Пекод».
• Згодом багато учасників знімального процесу, включно з Джоном Х'юстоном і Грегорі Пеком, розповідали, що під час зйомок було втрачено від одного до трьох (цифри різняться) макетів кита. З цих розповідей зробили висновок, що у відділі візуальних ефектів дійсно спорудили величезні макети китів, проте все було зовсім не так. Судячи з автобіографічної книги Освальда Морріса, під час зйомок неподалік від «Пекода» знаходилася баржа з муляжами частин тіла кита (горб, хвіст тощо). Ці останні і знімали, коли було потрібно. Щодо кадрів, що показують кита цілком, це були зйомки муляжів невеликих розмірів, і відбувалися вони у павільйоні студії Shepperton у спеціальному басейні. Зі спогадів Морріса, єдине, що було втрачено під час зйомок у відкритому морі — це 6-метровий муляж середини тулуба, причому Морріс не стверджує, що в цей момент на муляжі знаходився Пек, якого терміново довелося рятувати.