1890 рік. Найвідоміший детектив Шерлок Голмс і його помічник доктор Вотсон запобігають останньому з шести ритуальних жертвоприношень. Винуватця злочинів, таємничого лорда Блеквуда, засуджують до смертної кари. Проте, чорнокнижник через декілька днів «повстає з мертвих»: його могильну плиту вибили зсередини, а в труні - тіло карлика. Тепер на кону стоїть репутація Вотсона як лікаря, бо він констатував смерть Блеквуда на страті. Разом з Голмсом йому доводиться взятися за цю справу.

Що залишилося за кадром

Фільм знятий на основі творів Артура Конан Дойла про Шерлока Голмса (опублікованих у період з 1887 по 1927 рік), хоча основний сюжет є абсолютно оригінальним.
Під час зйомок сцени бою, Роберт Мейллет (колишній професійний борець) випадково вибив із сил Роберта Дауні молодшого.
На початковому етапі виробництва фільму планувалося, що роль доктора Ватсона відійде Коліну Фарреллу, однак пізніше режисер віддав перевагу кандидатурі Джуда Лоу.
Для ролі доктора Вотсона було розглянуто кандидатури більше ніж 20 акторів, серед яких – Джон К'юзак, Джерард Батлер і Кріс Пайн.
Роберт брав участь у створенні образу детектива і сам придбав у лондонському магазині "Lock & Co" капелюх та люльку.
Зйомки проходили в околицях Лондона та Манчестера, де збереглося багато мальовничих складських приміщень XIX століття. А інтер'єр будинку за адресою Бейкер-стріт, 221b, був зібраний з реквізиту, який використовувався для облаштування житла Сіріуса Блека у фільмі "Гаррі Поттер і Орден Феникса".
Головний антагоніст фільму – лорд Блеквуд, чий образ частково надиханий образом легендарного окультиста Алістера Кроулі.
Події фільму передують зустрічі професора Морярта та Шерлока Голмса, але водночас Вотсон вже заручений, що дещо суперечить подіям, описаним Артуром Конан Дойлом.
У героях фільму згадуються радіохвилі. Термін "радіо" вперше був використаний у 1907 році.
У лабораторії Реордана Шерлок Холмс говорить про те, що відчуває запах "кенді-флосс" ("цукрові волокна", цукрова вата). Цей десерт був винайдений у 1894 році, але вперше представлений публіці лише в 1904 році.
На одному з кадрів ми бачимо будівлю Біг Бена та розташовану поруч будівлю Портикуліс, де знаходяться кабінети членів британського парламенту. Будівля Портикуліс була побудована у 1993 році.
Серед інших звинувачень, на основі яких лорду Блеквуду винесли смертний вирок, звучить "займання чорною магією". Після Закону про чаклунство 1735 року в Британії чорна магія не вважалася злочином, що карається смертною карою. Однак, з огляду на інші обставини, лорд Блеквуд все одно був би страчений.
У фільмі рух транспорту відбувається справа, а не зліва, як це має бути в Лондоні.
Під час втечі від Шерлока Голмса Ірен Адлер скочується трубою, що призводить до того, що її штани мають бути брудними та мокрими, проте вже за кілька секунд вони стають абсолютно сухими.
На 94-й хвилині Вотсон розкладає карту на підлозі, і він з Адлером, щоб карта не згорталася, двічі поспіль кладуть на неї однакові предмети. Спочатку ми бачимо це зверху, а потім – збоку.
На роль доктора Ватсона було розглянуто понад 20 акторів, серед них — Джон Кьюсак, Джерард Батлер і Кріс Пайн.
Рейчел Макадамс (вона грала Ірен Адлер) так набридло, що її щоранку затягують у тугий корсет перед тим, як перейти до сукні, що вона спеціально випинала живіт або ж щільно снідала перед зйомками, після чого костюмери приступали до шнурівки корсета. Ця хитрість акторки недовго залишалася непоміченою.
Оператор Філіп Русло спеціально використовував у зйомках деяких сцен особливу високошвидкісну цифрову камеру. Ключовий момент, коли Холмс у виконанні Роберта Дауні мл. завдає супротивнику удару в щелепу, знімали протягом однієї секунди в реальному часі, а потім його перетворили на довгий план тривалістю в сім секунд.
Твердиться, ніби всі трюки Рейчел Макадамс (Ірен), Джуда Лоу (доктор Ватсон) і Роберта Дауні-молодшого (Голмс) виконували самі, не вдаючись до послуг дублерів.
Після виходу фільму на екрани професора Моріарті озвучував Ендрю Джек. Це було ще до того, як у сиквелі «Шерлок Голмс: Гра тіней» (Гай Річі, 2011) цього персонажа озвучив Джаред Гарріс. Саме після цього у фільмі «Шерлок Голмс» Гарріс переозвучив Моріарті, який раніше говорив голосом Джека, для DVD- та Blu-ray-носіїв і показу по телевізору.
На 94-й хвилині Ватсон розстилає на підлозі карту і вони з Адлер, щоб карта не скручувалася, двічі поспіль ставлять на неї одні й ті ж предмети. Спочатку ми бачимо це зверху, потім – збоку.

Вам сподобався фільм?