Ґеттісберґ - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "Ґеттісберґ"

Gettysburg (1993)

Хронометраж: 4:14 (254 хв)

6.888/10
282

7.6/10
33000

Всё про фільм

Відео 1

Фото 15

Актори та персонажі

Постери, обложки

3K 1733p

5K UHD 2898p

5K UHD 3000p

Full HD 1426p

HD Ready 1000p

2K 1500p

5K UHD 2898p

2K 1500p

3K 2048p

2K 1536p

4K UHD 2560p

5K UHD 3000p

Backdrops, wallpaper

HD Ready 720p

HD Ready 720p

Що залишилося за кадром

Фільм знятий за мотивами твору «Ангели-вбивці» Майкла Шаари.
Фільм знятий до 130-ї річниці битви.
Один з костюмів, використаних під час зйомок фільму, згодом був використаний для зйомок у фільмі-приквелі «Боги і генерали» відомим американським медіамагнатом Тедом Тернером.
Єдиним актором фільму у старій вицвілій формі став Сем Елліотт. Отримавши новеньку, з голочки форму, він звернувся до художника по костюмах Ластера Бейлесса за порадою, як краще постарити форму, а потім точно дотримувався отриманих настанов у номері мотелю.
Під час прем'єрного показу фільму в Атланті Мартіна Шина (він грав генерала Роберта Е. Лі, 1807-1870) надзвичайно дратував хтось із глядачів, який сидів прямо позаду Шина і постійно відпускав коментарі на адресу героїв фільму. Коли в перерві в глядацькому залі запалили світло, актор розвернувся до заднього ряду, щоб висловити все, що у нього накипіло, і побачив, що позаду нього сидить не хто інший, як колишній президент США Джиммі Картер.
Під час зйомок лише деякі вибухи були по-справжньому гучними, оскільки автори фільму боялися, що вибухи можуть налякати коней, яких на знімальному майданчику було багато, а ті перелякані почнуть скидати наїзників. Значну частину звуків у кадри з вибухами додали вже в процесі постпродакшну.
Спочатку проєкт задумувався як міні-серіал для телеканалу «TNT», або «Turner Network Television». Одного разу, переглядаючи відзнятий за день матеріал, засновник «TNT» Тед Тернер зрозумів, що це може стати великим проєктом, – буквально на рівні «Лоуренса Аравійського» (Девід Лін, 1962) та «Звіяних вітром» (Віктор Флемінг, Джордж Кьюкор і Сем Вуд, 1939). Тернеру спала на думку спочатку випустити фільм на широкий екран, щоб до моменту показу на каналі «TNT» він вже здобув популярність, і випустити фільм на відеокасетах. Найсерйознішим запереченням його задуму було те, що фільм виходить надто довгим, і що навіть якщо його безжально різати під час монтажу, буде нелегко зробити його тривалістю менше 5 годин.
Повідомлення про смерть актора Річарда Джордана надійшло авторам фільму в той момент, коли вони монтували сцену загибелі його персонажа (бригадного генерала Льюїса Армістеда, 1817-1863).
Роль генерала Лі, яку зіграв Мартін Шин, одного часу призначалася Вільяму Херту, але він пішов з проєкту через фінансові труднощі кіностудії, яка на той момент працювала над проєктом (студія взагалі збанкрутувала). Роль запропонували Томмі Лі Джонсу, але він виявився зайнятий в інших проєктах. Наступним кандидатом став Роберт Дювалл. Він підготувався до ролі і сам запропонував авторам фільму свою кандидатуру, але буквально в останній момент ті віддали перевагу бачити в цій ролі Мартіна Шина.
На самому початку роботи над проєктом Том Беренджер (він зіграв генерала Джеймса Лонгстріта, 1821-1904) подарував кожному учаснику акторського складу фільму, який зіграв офіцера армії півдня, шаблю з вигравіруваними на клинку іменами цього офіцера і генерала Лонгстріта. Створення цього подарунка акторам Беренджер оплатив з власної кишені.
Практично всі актори масовки, залучені до фільму, були учасниками історичних реконструкцій. Саме їм належали армійські мундири відповідної епохи, озброєння, предмети одягу, намети та підзорні труби, використані як реквізит. Під час зйомок вони ж виступали в якості консультантів з різних питань та аспектів відповідного історичного періоду.
Коли зйомки закінчилися, за погодженням з учасниками історичних реконструкцій, залученими до роботи над фільмом, компанія «Turner Pictures» пожертвувала $100 000 на збереження полів битв часів Громадянської війни.
На будівництво макету будівлі Лютеранської теологічної семінарії було витрачено близько $40 000. Саму автентичну будівлю показали лише в одному кадрі, знятому з ретельно вивіреного ракурсу. Цю будівлю можна побачити в нічній сцені перед битвою, коли персонаж Сема Елліота пише депешу генералу Рейнольдсу (1816-1876) у виконанні Джона Ротмена.
Режисер Рон Максвелл наказав Джеймсу Ланкастеру (той грав офіцера британської армії) носити мундир яскраво-червоного кольору і ходити з чашкою чаю. Насправді мундир офіцера британської армії мав бути темно-синім, схожим з кольором мундирів офіцерів армії північан. Більше того, персонаж, якого зіграв Ланкастер, під час перебування в Америці взагалі не носив мундир, а ходив у цивільному одязі.
Джордж Лезенбі (він грав генерала Джеймса Петтігрю, 1828-1863) наполягав на тому, щоб відростити собі справжню бороду, як і у його прототипу. Сцени з Петтігрю почали знімати лише коли борода у актора виросла.
Готуючись до ролі полковника Джошуа Чемберлена, актор Джефф Деніелс спеціально не спав і відмовився від прийому їжі.
Робота над фільмом зайняла майже 15 років – від появи перших думок на цей рахунок і начерків сценарію до фінального монтажу і постпродакшну.
Капелюх, який Том Беренджер одягав на зйомки в ролі генерала Лонгстріта, був джерелом постійних суперечок. Консультантам він не подобався, оскільки не був автентичним, а оператори стверджували, що він закриває обличчя актора. Під час зйомок крупним планом Беренджера іноді вдавалося переконати обійтися без капелюха. Пристрасть актора саме до цього головного убору так і залишилася для всіх загадкою.
Стіну з каменю, яку військові використовували як укриття, спорудили силами акторів масовки (учасників історичних реконструкцій) буквально за кілька хвилин до початку зйомок.

Вам сподобався фільм?