Берлін початку тридцятих років, складні взаємини між американською співачкою кабаре і молодим студентом, що підробляє уроками, які він дає багатій молодій єврейці.

Що залишилося за кадром

Початковий сценарій, написаний відомою письменницею та драматургинею Джей Прессон Аллен, не сподобався Фосси, і він найняв Х'ю Вілера для його переробки. Однак, у титрах Вілер був зазначений лише як консультант, тоді як сама Джей Прессон Аллен була вказана авторкою сценарію. Фільм значною мірою базується на циклі оповідань Кристофера Ішервуда "Прощавай, Берлін" та п'єсі Джона ван Друтена "Я – Камера", а не на сценічній версії Джо Мастероффа.
Відомий театральний менеджер Сай Фойер реалізовував проєкт за підтримки студій "ABC Pictures" і "Allied Artists". Боб Фосси прагнув стати режисером і запропонував свою кандидатуру Фойеру. Однак, керівництво студій віддавало перевагу Джозефу Лео Манкевичу або Джину Келлі, оскільки попередній кіномюзикл Фосси "Мила Чаріті", знятий на основі фільму Федеріко Фелліні "Ночі Кабірії", зазнав невдачі в прокаті. Врешті-решт, Фойер переконав керівників обрати саме Боба Фосси, аргументуючи це тим, що в екранізації "Кабаре" основний акцент буде зроблено не на сюжетних перипетіях, а на танцювальних номерах.
Сай Фойер і Боб Фосі поїхали до Німеччини, щоб там завершити формування знімальної групи. Фосі наполегливо радив Фоєру взяти американського оператора Роберта Сартіса. Але Фоєр, який був незадоволений роботою Сартіса над фільмом "Мила Чаріті", запросив для зйомок британця Джеффрі Ансуорта.
Лайза Міннеллі та Джоел Грей були затверджені на ролі задовго до того, як до проєкту приєднався Боб Фосі. Раніше Лайзі Міннеллі відмовили у ролі Саллі Боулз у театральній постановці, на відміну від Джоела Грея, який у фільмі зіграв ту ж роль, що й на Бродвеї. Майкла Йорка запросив режисер особисто. Акторів для епізодичних ролей, а також танцюристів було вирішено набирати в Німеччині.
Кінофільм значною мірою відрізняється від театральної постановки. Наприклад, головного героя було перейменовано з американця Кліффа Бредшо на англійця Брайана Робертса, проте мотив бісексуальності персонажа залишився і в фільмі. Персонажів Фріци, Наталії та Макса не було в бродвейському мюзиклі, хоча у виставі був другорядний персонаж на ім'я Макс – власник клубу "Кіт Кет", якого немає у фільмі. Фосі не використовував багато пісень, які звучали у мюзиклі, крім тих, що виконувалися безпосередньо на сцені клубу. Винятком стала композиція "Tomorrow Belongs to Me" ("Завтра належить мені"), яку герої слухають у ресторанчику під відкритим небом і яка має важливе смислове значення. Спеціально для фільму композитор Джон Кендер та поет Фред Ебб написали композиції "Money, Money" ("Гроші, гроші, гроші") та "Mein Herr" ("Мій господар"), які були настільки популярними, що згодом їх було вирішено включити до театральної версії.
DVD-диск "Кабаре" вперше вийшов у 1998 році. Пізніше були перевидання у 2003 та 2008 роках.

Вам сподобався фільм?