Людина-невидимка - команда, знімальна група

Вся команда, знімальна група фільму "Людина-невидимка"
The Invisible Man (1933)
Хронометраж: 1:11 (71 хв)
Людина-невидимка - TMDB рейтинг
7.488/10
802
Людина-невидимка - IMDB рейтинг
7.6/10
44000

Знімальна група

Режисер

Продюсер

Фото Карл Леммле мл. #79426Фото Карл Леммле мл. #79427Фото Карл Леммле мл. #79428Фото Карл Леммле мл. #79429
Carl Laemmle Jr.
Продюсер

Сценарій

Монтаж

Ted J. Kent
Монтаж

Арт-директор

Charles D. Hall
Арт-директор

Гример

Композитор оригінальної музики

Хайнц Ремхельд

Heinz Roemheld
Композитор оригінальної музики

Оркестрант

William Schiller
Оркестрант

Оператор-постановник

Фото Артур Едесон #86979

Артур Едесон

Arthur Edeson
Оператор-постановник
John J. Mescall
Оператор-постановник

Оператор

King D. Gray
Оператор

Керівник візуальних ефектів

Фото Френк Д. Вільямс #90391Фото Френк Д. Вільямс #90392

Френк Д. Вільямс

Frank D. Williams
Керівник візуальних ефектів

Фотограф

Фото Роман Фрейліх #79434
Roman Freulich
Фотограф

Сценарій

R.C. Sherriff
Сценарій

Novel

Props

Wally Kirkpatrick
Props

Технік

Fred Stoll
Технік
Peter Abriss
Технік

Special Effects

John P. Fulton
Special Effects

Music Supervisor

Gilbert Kurland
Music Supervisor

Помічник режисера

Joseph A. McDonough
Помічник режисера

Music

Conductor

Visual Effects

Cleo E. Baker
Visual Effects
Roswell A. Hoffmann
Visual Effects
Bill Heckler
Visual Effects

Sound Recordist

William Hedgcock
Sound Recordist
John Kemp
Sound Recordist

Sound Supervisor

Gilbert Kurland
Sound Supervisor

Assistant Camera

Jack Eagan
Assistant Camera

Visual Effects Camera

John J. Mescall
Visual Effects Camera
Roswell A. Hoffmann
Visual Effects Camera

Editorial Manager

Maurice Pivar
Editorial Manager

Presenter

Фото Карл Леммле #79430Фото Карл Леммле #79431
Carl Laemmle
Presenter

Що залишилося за кадром

  • Фільм знято за однойменним романом Герберта Веллса.
  • Роль Людини-невидимки могла бути запропонована Борису Карлофф.
  • У 2008 році фільм був внесений до Національного реєстру фільмів Сполучених Штатів Америки.
  • Щоб досягти ефекту невидимості Клода Рейнса, коли його герой знімає бинти, режисер Джеймс Уейл звелів йому одягнутися в костюм з чорного оксамиту, і знімали його на такому ж фоні.
  • У кінокомпанії «Universal Pictures» спочатку планували знімати Бориса Карлоффа в ролі Людини-невидимки. Ходять чутки, ніби актор сам відмовився від цієї ролі через те, що його не буде видно. Насправді ж все було через його суперечку з режисером Джеймсом Уейлом, в результаті якої той вирішив, що на цю роль потрібен хтось інший. У сусідньому приміщенні на роль пробувався Клод Рейнс, Уейл його послухав і вирішив, що він підходить. Продюсер Карл Лемлі молодший сумнівався, адже Рейнс був практично невідомий глядачам і в звукових фільмах ніколи ще не грав. Та й взагалі, в його фільмографії на той момент був лише один німий фільм («Побудуй свій дім» 1920 року Фреда Гудвінса). Лемлі молодший запропонував Уейлу взяти на роль Коліна Клайва. Той звернувся до Клайва, але благав його відмовитися від ролі. Актор пішов йому назустріч і на період зйомок «Людини-невидимки» поїхав у відпустку.
  • Коли Р.С. Шерріфф приїхав до Голлівуду працювати над сценарієм, він попросив співробітників «Universal Pictures» надати йому копію роману Уеллса, але в них такої не було. У них були лише 14 різних варіантів сценарію, включно зі сценарієм, де дія розгорталася в царській Росії, та іншим, де все відбувалося на Марсі. Шерріфф знайшов роман у букіністичному магазині, прочитав його та вирішив, що роман можна було б екранізувати як є, без додаткової обробки. В результаті він написав сценарій, який – на відміну від фільмів «Дракула» (Тод Браунінг і Карл Фройнд, 1931) та «Франкенштейн» (Джеймс Уейл, 1931) – був досить близький до літературного першоджерела, що було добре, оскільки Уеллс при продажу прав на екранізацію спеціально зазначив своє право ознайомитися з сюжетом майбутньої екранізації та схвалити його.
  • Глорії Стюарт не подобалося працювати з Клодом Рейнсом. Вона заявляла, що він займає все місце перед камерою у спільних сценах, змушуючи її відступати вбік. Уейлу навіть довелося провести з Рейнсом бесіду на цю тему.
  • Коли Р.С. Шерріфф приїхав до Голлівуду працювати над сценарієм, він попросив співробітників «Universal Pictures» надати йому копію роману Уеллса, але в них такої не було. У них було лише 14 різних варіантів сценарію, включно зі сценарієм, де дія розгорталася в царській Росії, та іншим, де все відбувалося на Марсі. Шерріфф знайшов роман у букіністичному магазині, прочитав його і вирішив, що роман можна було б екранізувати як є, без додаткової обробки. В результаті він написав сценарій, який – на відміну від фільмів «Дракула» (Тод Браунінг і Карл Фройнд, 1931) і «Франкенштейн» (Джеймс Уейл, 1931) – був досить близький до літературного першоджерела, що було добре, оскільки Уеллс при продажу прав на екранізацію спеціально зазначив своє право ознайомитися з сюжетом майбутньої екранізації та схвалити його.
Вам сподобався фільм?

© ACMODASI, 2010 -2026

Всі права захищено.
Матеріали (торгові марки, відео, зображення і тексти), що знаходяться на цьому сайті належать їх правовласникам. Заборонено використовувати будь-які матеріали з цього сайту без попередньої домовленості з їх власником.
При копіюванні текстових та графічних матеріалів (відео, зображення, тексти, скріншоти сторінок) з цього сайту активне посилання на сайт www.acmodasi.com.ua обов'язково має супроводжувати такий матеріал.
Адміністрація сайту не несе відповідальності за будь-яку інформацію розміщену на цьому сайті третіми особами.