Людина-невидимка - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "Людина-невидимка"
The Invisible Man (1933)
Хронометраж:
1:11 (71 хв)
7.488/10
802
802
7.6/10
44000
44000
Знімальна група
Режисер
Продюсер
Carl Laemmle Jr.
Продюсер
Сценарій
Монтаж
Ted J. Kent
Монтаж
Арт-директор
Charles D. Hall
Арт-директор
Гример
Композитор оригінальної музики
Оркестрант
William Schiller
Оркестрант
Оператор-постановник
John J. Mescall
Оператор-постановник
Оператор
Керівник візуальних ефектів
Фотограф
Roman Freulich
Фотограф
Сценарій
R.C. Sherriff
Сценарій
Novel
Props
Wally Kirkpatrick
Props
Технік
Fred Stoll
Технік
Peter Abriss
Технік
Special Effects
John P. Fulton
Special Effects
Music Supervisor
Gilbert Kurland
Music Supervisor
Помічник режисера
Joseph A. McDonough
Помічник режисера
Music
Conductor
Visual Effects
Cleo E. Baker
Visual Effects
Roswell A. Hoffmann
Visual Effects
Bill Heckler
Visual Effects
Sound Recordist
William Hedgcock
Sound Recordist
John Kemp
Sound Recordist
Sound Supervisor
Gilbert Kurland
Sound Supervisor
Assistant Camera
Jack Eagan
Assistant Camera
Visual Effects Camera
John J. Mescall
Visual Effects Camera
Roswell A. Hoffmann
Visual Effects Camera
Editorial Manager
Maurice Pivar
Editorial Manager
Presenter
Carl Laemmle
Presenter
Що залишилося за кадром
- Фільм знято за однойменним романом Герберта Веллса.
- Роль Людини-невидимки могла бути запропонована Борису Карлофф.
- У 2008 році фільм був внесений до Національного реєстру фільмів Сполучених Штатів Америки.
- Щоб досягти ефекту невидимості Клода Рейнса, коли його герой знімає бинти, режисер Джеймс Уейл звелів йому одягнутися в костюм з чорного оксамиту, і знімали його на такому ж фоні.
- У кінокомпанії «Universal Pictures» спочатку планували знімати Бориса Карлоффа в ролі Людини-невидимки. Ходять чутки, ніби актор сам відмовився від цієї ролі через те, що його не буде видно. Насправді ж все було через його суперечку з режисером Джеймсом Уейлом, в результаті якої той вирішив, що на цю роль потрібен хтось інший. У сусідньому приміщенні на роль пробувався Клод Рейнс, Уейл його послухав і вирішив, що він підходить. Продюсер Карл Лемлі молодший сумнівався, адже Рейнс був практично невідомий глядачам і в звукових фільмах ніколи ще не грав. Та й взагалі, в його фільмографії на той момент був лише один німий фільм («Побудуй свій дім» 1920 року Фреда Гудвінса). Лемлі молодший запропонував Уейлу взяти на роль Коліна Клайва. Той звернувся до Клайва, але благав його відмовитися від ролі. Актор пішов йому назустріч і на період зйомок «Людини-невидимки» поїхав у відпустку.
- Коли Р.С. Шерріфф приїхав до Голлівуду працювати над сценарієм, він попросив співробітників «Universal Pictures» надати йому копію роману Уеллса, але в них такої не було. У них були лише 14 різних варіантів сценарію, включно зі сценарієм, де дія розгорталася в царській Росії, та іншим, де все відбувалося на Марсі. Шерріфф знайшов роман у букіністичному магазині, прочитав його та вирішив, що роман можна було б екранізувати як є, без додаткової обробки. В результаті він написав сценарій, який – на відміну від фільмів «Дракула» (Тод Браунінг і Карл Фройнд, 1931) та «Франкенштейн» (Джеймс Уейл, 1931) – був досить близький до літературного першоджерела, що було добре, оскільки Уеллс при продажу прав на екранізацію спеціально зазначив своє право ознайомитися з сюжетом майбутньої екранізації та схвалити його.
- Глорії Стюарт не подобалося працювати з Клодом Рейнсом. Вона заявляла, що він займає все місце перед камерою у спільних сценах, змушуючи її відступати вбік. Уейлу навіть довелося провести з Рейнсом бесіду на цю тему.
- Коли Р.С. Шерріфф приїхав до Голлівуду працювати над сценарієм, він попросив співробітників «Universal Pictures» надати йому копію роману Уеллса, але в них такої не було. У них було лише 14 різних варіантів сценарію, включно зі сценарієм, де дія розгорталася в царській Росії, та іншим, де все відбувалося на Марсі. Шерріфф знайшов роман у букіністичному магазині, прочитав його і вирішив, що роман можна було б екранізувати як є, без додаткової обробки. В результаті він написав сценарій, який – на відміну від фільмів «Дракула» (Тод Браунінг і Карл Фройнд, 1931) і «Франкенштейн» (Джеймс Уейл, 1931) – був досить близький до літературного першоджерела, що було добре, оскільки Уеллс при продажу прав на екранізацію спеціально зазначив своє право ознайомитися з сюжетом майбутньої екранізації та схвалити його.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
