Знахар - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "Знахар"

Znachor (2023)

Хронометраж: 2:20 (140 хв)

7.858/10
342

7.8/10
4300

Всё про фільм

Відео 1

Фото 14

Актори та персонажі

Trailer [Subtitled]

English

2:50

Що залишилося за кадром

Посідає 43-тє місце за відвідуваністю серед зарубіжних фільмів у радянському кінопрокаті.
Екранізація однойменного роману 1937 року польського письменника Тадеуша Доленги-Мостовича.
На одну з ролей режисер і сценарист Єжи Гоффман запросив Даніеля Ольбжихського, якого вже знімав в історичній драмі «Пан Володиєвський» (1969) і пригодницькій мелодрамі «Потоп» (1974), але той відмовився. Тоді вибір пав на Томаша Стокінгера. Багато років по тому Стокінгер і Анна Димна згадували, що цілуватися в кадрі їм подобалося, і вони навіть часом просили зняти додатковий дубль, щоб продовжити задоволення.
Білоруську провінцію знімали в місті Більськ-Підляський у Підляському воєводстві в Польщі. У масових сценах грали місцеві жителі. Під час підготовки до зйомок дещо змінили центр міста. Щоб створити образ старовинного села і приховати будівлі сучасної споруди, використовували картонні фасади. Як згодом згадував один з місцевих жителів, сучасний асфальт перед ратушею замінили бруківкою. У масовці та епізодах зіграли багато місцевих жителів. Зокрема, в кадрі з'явилася співробітниця місцевого ринку на прізвисько «Лимончик». Вона потрапила в кадр випадково, але так сподобалася Єжи Гоффману, що він придумав їй окрему сцену. Попередній показ фільму влаштували теж у цьому місті.
У перервах між зйомками Єжи Гоффман відправляв акторів у навколишні ліси по гриби, після чого готував грибні страви на всю знімальну групу.
В одній зі сцен фігурують троянди. Так склалося, що ці троянди стали найдорожчими в історії польського кінематографу. Напередодні ввечері на пошуки квітів був відправлений один з кінематографістів, але в усьому місті він зумів відшукати лише невиразний букетик. Відділ реквізиту терміново скерував одного зі співробітників на таксі у Варшаву (до якої було 200 км). Там на ринку закупили кілька десятків вишуканих жовтих троянд за астрономічні ціни. Отримавши троянди, Єжи Гоффман витратив на зйомки сцени з квітами неймовірну кількість дорогоцінної плівки, купленої за іноземну валюту. Було знято 11 дублів сцени.
На роль головного героя Єжи Гоффман запросив Єжи Бінчицького, якого знав за військової мелодрами Єжи Антчака «Ночі і дні» (1975). Гоффман бачив у Бінчицькому не надто освічену сільську людину – ідеальне поєднання для знахаря. Сам Бінчицький своєю грою залишився незадоволений. Він навіть намагався повернути Гоффману частину свого гонорару – в оплату за витрачену на нього плівку.
Кінопроб на роль Марисі не проводилося. Єжи Гоффман бачив у цій ролі тільки Анну Димну, яку вже знімав у своєму попередньому фільмі – військовій драмі «До останньої краплі крові» (1978). У травні 1978 року Димна потрапила в ДТП дорогою на зйомки в Угорщину. В результаті аварії вона отримала травми ніг і хребта, а також втратила частину спогадів. Участь у зйомках цього фільму стала для неї глибоко особистою справою.
Магазин, в якому працювала героїня Анни Димни, існує досі і носить назву «Знахар» на честь фільму. З часом старовинні будівлі вирішили знести і замінити більш сучасними, але цим планам перешкодили місцеві жителі і відстояли антураж, в якому знімали «Знахаря».
Радянська цензура зазвичай безжально обрізала зняті за кордоном фільми, вирізаючи цілі сцени. З «Знахаря» жодної сцени вилучено не було. Одну репліку переклали неточно, причому зроблено це було спеціально. Коли Мариса приходить до тями після операції, Вільчур опускається на коліна і дякує Господа. У радянському дубляжі Вільчур промовляє слова «Здалося! Я її врятував».

Вам сподобався фільм?