Усі фильми

Новинки 2026

ТОП фільми 2025

ТОП фільми 2024

Командоc - постери, обкладинки, шпалери

Багато постерів, обкладинок та шпалер до фільму "Командоc"

Commando (1985)

Хронометраж: 1:30 (90 хв)

6.69/10
3051

6.7/10
187000

Всё про фільм

Відео 3

Фото 77

Актори та персонажі

Постери, обложки

5K UHD 3000p

HD Ready 776p

3K 1920p

Full HD 1200p

3K 2100p

2K 1500p

2K 1500p

2K 1500p

3K 2100p

2K 1500p

3K 2100p

3K 2100p

3K 2100p

Full HD 1200p

HD Ready 750p

5K UHD 3000p

3K 2100p

5K UHD 3000p

HD Ready 859p

2K 1500p

4K UHD 2161p

2K 1500p

5K UHD 3000p

5K UHD 3000p

2K 1500p

2K 1500p

5K UHD 3000p

Full HD 1151p

2K 1500p

5K UHD 3000p

Full HD 1200p

HD Ready 896p

5K UHD 3000p

Full HD 1090p

3K 1800p

5K UHD 3000p

5K UHD 3000p

5K UHD 3000p

Backdrops, wallpaper

Full HD 1080p

HD Ready 720p

HD Ready 720p

HD Ready 720p

HD Ready 720p

HD Ready 720p

4K UHD 2160p

Full HD 1080p

Full HD 1152p

4K UHD 2160p

Full HD 1434p

Full HD 1125p

HD Ready 857p

Full HD 1080p

HD Ready 743p

HD Ready 894p

3K 1688p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

Full HD 1080p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

4K UHD 2160p

Що залишилося за кадром

Пісня, що звучить у кінці, — "We Fight for Love" (іноді її ще згадують як "Somewhere, Somehow, Someone's Gotta Pay") гурту Power Station.
Як оператор радара знявся актор Білл Пекстон.
З режисерської версії фільму стало відомо, що мати Дженні померла під час пологів.
Арнольд погодився виконати головну роль, за його словами, це був перший сценарій після успіху «Термінатора», де йому не пропонували знову стати роботом.
Вернон Веллс поза кадром був дуже чарівною та приємною людиною, тому особливо дивним виглядало його перевтілення в нелюда Беннета. Одного разу, після зйомок сцени бійки на ножах, Шварценеггер сказав наступне: «Все. І не підпускайте до мене Беннета».
У 1986 році Стівен Е. де Соуза написав продовження, яке переробив Френк Дарабонт, з наміром запросити Джона Мактірнана на режисерське крісло. Сценарій був заснований на романі Родеріка Торпа «Ніщо не вічне» (1979). Шварценеггер не виявив зацікавленості у поверненні до ролі Матрикса, після чого сценарій було переписано і він став основою для «Міцного горішка» (1988).
На роль Беннетта спочатку був затверджений інший актор, хоча Вернон Веллс також проходив кастинг. Однак вже в перший день режисер Марк Л. Лестер звільнив того актора і віддав роль Веллсу. Саме тому одяг сидить на Беннетті впритул: Веллс був більшим за початкового актора, а костюмери не встигли підібрати йому новий одяг. З роками виникла чутка, що Веллс спочатку пробувався на роль Матрикса, але вона виявилася неправдивою.
Арнольд Шварценеггер і Вернон Веллс залишилися близькими друзями після роботи над фільмом. Експерт з бойових мистецтв та координатор сцен бійок Майкл М. Вендрелл працював у фільмі з Арнольдом Шварценеггером і до кінця зйомок оцінив бойову майстерність актора на рівні чорного пояса другого дану.
Садна, яку видно на лобі Арнольда Шварценеггера на початку фільму, була справжньою.
За словами Аліси Мілано, на знімальному майданчику Арнольд Шварценеггер поводився як турботливий батько по відношенню до неї, і «навіть допомагав з домашнім завданням з алгебри».
У фінальних титрах зазначено 54 каскадери, що на 17 осіб більше, ніж акторський склад.
За сюжетом, Аріус (Ден Гедайя) грає поваленого диктатора Вальверде. Вальверде – вигадана країна в Південній або Центральній Америці, яку творці голлівудських фільмів використовували для зображення іспаномовних країн, схожих на Кубу або Нікарагуа, щоб уникнути дипломатичних непорозумінь. Вальверде також згадується у фільмах «Хижак» (1987), «Крепкий горішок 2» (1990) та пілотному епізоді серіалу Supercarrier (1988).
Це найулюбленіший фільм режисера Марка Л. Лестера з усіх його робіт.
Незважаючи на те, що Арнольд Шварценеггер міг підняти понад 200 кг жимом лежачи, телефонну будку все одно виготовили з бальзи (коркового) дерева.
Арнольд Шварценеггер і Рей Дон Чонг зняли любовну сцену, але вона була настільки непереконливою, що її довелося вирізати.
Зйомки тривали 45 днів.
Алісса Мілано розпочала зйомки фільму після завершення роботи над першим сезоном серіалу «Хто тут бос?» (1984).
Сценарист Джеф Лоуб спочатку писав сценарій з Джином Сіммонсом на роль Матрикса, але Сіммонс відмовився від пропозиції на ранніх етапах розробки проєкту. Лоуб згодом переписав сценарій під Ніка Нолті.
Це другий з трьох фільмів, у яких Арнольд Шварценеггер і Білл Пекстон знялися разом. Інші два – «Термінатор» (1984) і «Справжня брехня» (1994).
Арнольд Шварценеггер наполягав на самостійному виконанні всіх трюків, оскільки, за його словами, знайти дублера з подібною до його статурою було неможливо. Навіть для зйомки сцени крупним планом руки Матрикса, що вкладає ніж у піхви, Арні наполягав на використанні своєї «неповторної» руки. В результаті актор порізав руку і був відправлений до лікарні.
Для зйомок аеропорту у Вальверде використали будівлю старого терміналу аеропорту в Лонг-Біч.
Актори Арнольд Шварценеггер і Білл Дюк, а також продюсер Джоел Сільвер знову співпрацювали над фільмом «Хижак» (1987).
Спочатку керівники студії хотіли, щоб Арнольд Шварценеггер взагалі не говорив у цьому фільмі.
На роль Арія режисер Марк Л. Лестер спочатку хотів взяти Рауля Хулію, проте продюсер Джоел Сільвер наполягав на виборі Дена Хедайї.
Матриця носить справжній розвантажувальний жилет, який використовується в повітряно-десантних частинах ВПС США. Жилет був виготовлений компанією з виробництва бойового спорядження Group 5 з Техасу, яка не реалізує свою продукцію цивільним особам.
За участь у фільмі Арнольд Шварценеггер отримав 1,5 млн доларів.
Знявшись у фільмі з Арнольдом Шварценеггером, Алісса Мілано отримала від своїх друзів прізвисько «Конан».
Безпосередні зйомки фільму розпочалися 22 квітня 1985 року.
Під час зйомок Арнольд Шварценеггер щодня пробігав від трьох до п’яти миль і, звісно ж, годину «качав залізо».
Дебютна робота Челсі Філлд у невеликій ролі бортпровідниці. Акторка пізніше знялася в ролі Тіли у «Володарях всесвіту» (1987) разом із Дольфом Лунгреном та зіграла дружину Джо Хелленбека (Брюса Вілліса) у «Останньому розвіднику» (1991).
Для зйомок було повністю перекрито один термінал Міжнародного аеропорту Лос-Анджелеса.
Мотель був збудований «з нуля» спеціально для фільму на узбіччі шосе вздовж тихоокеанського узбережжя.
Режисер Марк Л. Лестер назвав свій фільм «квінтесенцією всіх бойовиків 80-х» і «дідусем» жанру бойовика.
Режисер Марк Л. Лестер особисто не зустрічався з початковими сценаристами Джефом Лоубом та Меттью Вайсменом, оскільки коли він обійняв посаду режисера, їх замінив Стівен Е. де Соуза.
Дену Хедає було страшно стріляти з пістолета, навіть попри використання холостих набоїв.
З усіх володінь на тихоокеанському узбережжі Каліфорнії лише національна історична пам'ятка Герст-Касл дала дозвіл знімальній групі побудувати, а потім підірвати військовий табір на своїй території.
Четверо акторів з цього фільму також знялися у стрічці «Бойовик Джексон» (1988): Білл Дьюк, Боб Майнор, Бренском Річмонд і Чарльз Мешак.
Це другий фільм після «Конана-варвара» (1982), у якому Арнольд Шварценеггер наносить на тіло фарбу.
Мініатюрний червоний автомобіль, що належить персонажу Рей Дон Чонг, – це спорткар Sunbeam Alpine, який випускався у Великій Британії в 1960-х роках.
Коли Арнольд Шварценеггер прослухав пітч сценариста Стівена Е. де Соузи, він сказав: «Мені подобається ця роль. Тут я не робот з майбутнього, не печерна людина з минулого. Я ношу звичайний одяг і маю сім’ю. Це роль, яку міг би зіграти Джон Вейн. Я погоджуюсь знятися у фільмі».
На головну жіночу роль пробувалося безліч акторок, зокрема Шерон Стоун, з якою Арні згодом зіграє у фільмі «Вспомнить все» (1990), та Бріджит Нільсен – партнерка актора по фільму «Червона Соня» (1985).
Про те, як її взяли на роль Сінді, Рей Дон Чонг розповідає: «Роль була написана для акторки європейської зовнішності. На першому пробі мені з Арнольдом потрібно було розіграти таку дивну сцену, в якій він витягує з моєї сумочки фалоімітатор. Я знаю, що іншим акторкам ця сцена давалася нелегко, оскільки персонаж Сінді мала знизати плечима і сказати: «В дорозі мені іноді стає самотньо». Ця репліка мені здалася незграбною і банальною, тому, коли настала моя черга, я закричала: «Це не моє!» Так я і отримала роль».
За словами Вернона Веллса, який грає Беннетта, Шварценеггер постійно влаштовував йому розіграші. «Іноді, коли я намагався з ним поговорити, він просто не помічав мене, іноді він починав говорити з дуже сильним акцентом, так що я не розумів жодного слова. А одного разу він з друзями витягнув усі підпорки з-під задньої частини мого трейлера, і коли я сів на диван, трейлер просто перекинувся».
Під час зйомок сцени, де Матрикс (Арнольд Шварценеггер) з донькою (Алісса Мілано) на руках ховається від вогню бандитів і забігає до свого будинку, Арні спіткнувся та впав на акторку, зламавши їй ребро.
У сценарії було більше правдоподібності: диктатор живе на приватному острові та має з десяток охоронців. Однак під час зйомок режисер Марк Л. Лестер переглянув «Рембо: Перша кров 2» (1985) і побачив, як там багато вбивають. Він сказав: «Нам потрібно перевершити «Рембо». Нам потрібно замочити більше людей». Кількість масовки, яка грала «гарматне м’ясо», після цього зросла до 150.
Для зйомки масштабної бойової сцени у фіналі велика кількість каскадерів грала по декілька ролей. Щоб уникнути кіноляпів, їх переодягали та змінювали зовнішність за допомогою вусів і перук.
За словами режисера, в одній африканській країні дітям показують «Коммандос», щоб психологічно підготувати їх до бою.
Фільм став настільки великим хітом у Японії, що керівник однієї японської звукозаписної студії запропонував Алісі Мілано контракт на п’ять альбомів, чомусь припустивши, що акторка вміє співати. Ця пропозиція здалася їй настільки незвичною, що вона погодилася, і всі п’ять альбомів стали «платиновими».
Просторий супермаркет Sherman Oaks Galleria, в якому, як Тарзан, літав герой Шварценеггера, згодом також з’явиться в іншому його фільмі — «Термінатор 2».
Дім, у якому відбувається фінальна перестрілка між Метріксом та Аріусом, — це той самий дім, у якому знімалася заключна перестрілка між Фолі та Мейтландом у фільмі «Поліцейський з Беверлі-Гіллз».
Арнольд прагнув самостійно виконувати всі трюки, не використовуючи дублера, навіть у відомій сцені, де на швидкості 105 кілометрів на годину доводилося висіти, тримаючись за шасі літака. Ціна? Вибите плече та кілька швів на руці та лікті.
Режисер хотів, щоб Арнольд Шварценеггер справді тримав Девіда Патріка Келлі за ногу над прірвою без будь-якої допомоги, на що Арні відповів: «Ти з глузду з’їхав?» Після цього для зйомки сцени використали кран.
Сцена появи Матрикса з лісу з крупними планами його черевиків, грудей, біцепсів тощо була знята та змонтована за аналогією з фашистськими пропагандистськими фільмами Лені Ріфеншталь. За словами режисера Марка Л. Лестера, він хотів передати ідею непереможного чоловіка землі, що виринає з лісу, такої собі «нестримної стихії природи».
У фінальному бою Матрикс вирушає з кулеметом Valmet M78, пістолетом-кулеметом «Узі», бойовою рушницею Remington 870 та самозарядним пістолетом Desert Eagle. Під час битви йому також потрапляють до рук кулемет зі стрічковим подаванням M60E3 та гвинтівка M16A1.
На початку фільму Беннетт залазить у човен у порту, і один з рибалок вітає його: «Що нового, Везе?». Так звали культового героя Вернона Веллса у фільмі «Божевільний Макс 2: Воїн дороги» (1981).
Ідея втечі Нео з літака спала на думку сценаристу Стівену Е. де Соузі, коли він побачив, як стюардеса користується ліфтом.
Присутній на майданчику консультант зі збройних сил США продемонстрував Арнольду Шварценеггеру прийом, як тихо вбити Енрікеса в кріслі літака.
Реакцію Рей Дон Чонг на бійку в мотелі знімали окремо, і актриса повністю імпровізувала.
Смерть Арія майже дублює смерть Тоні Монтани у фільмі «Обличчя зі шрамом» (1983).
Це один із двох фільмів, у яких є сцена, де персонажа Арнольда Шварценеггера "нокаутують" прикладом по обличчю, знята з його точки зору. Другий фільм – «Втікач» (1987).
Кількість загиблих: 109 (102 з яких загинули від рук героя Шварценеггера).
У сцені в хліві після того, як Матрикс відрубує руку солдату, спочатку він мав вдарити відрубаною кінцівкою свою жертву і запитати “Need a hand?” («Вам допомогти?» Дослівний переклад «Потрібна рука?»). Однак цю сцену так і не зняли, вважаючи її надмірно жорстокою. При цьому у 2007 році вийшла режисерська версія фільму, в яку додали декілька секунд оригінального відзнятого матеріалу, в якому Матрикс недбало кидає відрубану руку в пораненого солдата.
За час тривання фільму головний герой встигає замінити годинник з електронного на механічний зі стрілками, а в сцені прибуття на острів на човні, за секунду, змінює труси з сірих на чорні.
Після того, як Porsche Саллі перевертається на бік, Джон повертає машину у нормальне положення — видно вм'ятини та подряпини, а потім, коли він і Сінді від'їжджають, — машина вже ціла.
У деяких старих копіях картини в момент, коли Джон Матрикс тримає Саллі над прірвою, видно трос, на якому його підвішено за ногу. У пізніших редакціях, зокрема для DVD та Blu-ray, край екрану з тросом було частково обрізано, а решту тросу – ретушовано.
Вискочивши з садового будиночка та розбивши солдат, Джон хапає кулемет і відкриває вогонь, тримаючи його в правій руці. У наступному кадрі (де торс показано крупним планом) кулемет вже в лівій.
Пісня, що звучить в кінцівці, — «We Fight for Love» (іноді згадується ще як «Somewhere, Somehow, Someone's Gotta Pay») гурту Power Station.
У 1986 році Стівен Е. де Соуза написав сиквел, перероблений Френком Дарабонтом, з прицілом на Джона Мактірнана в режисерському кріслі. Сценарій був заснований на романі Родеріка Торпа «Ніщо не вічне» (1979). Шварценеггер не був зацікавлений у поверненні до ролі Матрікса, після чого сценарій був переписаний і ліг в основу «Міцного горішка» (1988).
Зйомки проходили з 22 квітня по 6 червня 1985 року. Всього було 45 знімальних днів.

Вам сподобався фільм?