Кінець XIX століття, Ірландія. Після смерті батька, бідного орендаря, його молодший син Джозеф Доннеллі позбувся свого спадку через нечистого на руку лендлорда Даніеля Крісті. Але ось починається повстання, і Джозеф хоче помститися, але вбити кривдника йому не вдається. Навпаки, сам Доннеллі отримує поранення. Опинившись в будинку Крісті, Джозеф знайомиться з його дочкою Шеннон. Джозеф несподівано потрапляє в тенета рудоволосої емансипованої красуні Шеннон Крісті, дочки лендлорда. Шеннон пропонує Джозефові втікати разом з нею в Америку, де, як вона чула, можна отримати землю, яку роздають безкоштовно на заході країни. Джозеф піддається на вмовляння Шеннон і вони відправляються за американською мрією...

Що залишилося за кадром

Головну тему до фільму виконала Енія.
Фільм знімався на 65-мм камеру «Panavision Super 70» з використанням новітнього обладнання фірми «Panavision». Формат, у якому знімався фільм, широко рекламувався навіть у супровідних матеріалах до стрічки, але не сприяв відродженню інтересу до зйомок фільмів на 65-мм кінокамеру.
Режисеру Рону Говарду не подобала гра Ніколь Кідман у сцені, де її героїня піднімає тазик, яким прикрито пах Тома Круза (на той момент вони були одружені). Не сказавши нічого акторці, він наказав Крузу зняти труси, а потім сцену зняли знову. У фільм увійшов саме повторний дубль цієї сцени.
У сцені гонки за право закріпити ділянки брали участь 800 акторів масовки, 400 коней і 200 возів.
Троє предків Рона Говарда справді брали участь у перегонах 1893 року за право закріпити ділянки землі, як показано у фільмі.
Акторів довелося вчити розмовляти з ірландським акцентом. Варто зазначити, що Ніколь Кідман говорить з неправильною вимовою. Оскільки вона грала роль дочки багатого ірландського землевласника, їй слід було б говорити з англійською вимовою, але це могло б збити з пантелику закордонну публіку, тому актрису навчили говорити з дублінським акцентом. В Ірландії цей фільм вважається класикою комедійного жанру через жахливу, нібито ірландську вимову акторів.
У вітрині магазину одягу в Бостоні героїня Кідман розглядає сукню, яку носила героїня Мері Стінберген у фантастичній комедії Роберта Земекіса «Назад у майбутнє 3» (1990).
У кінці титрів автори фільму висловлюють подяку дельфіну. Це не дресирована в неволі тварина. Цей дельфін-афаліна жив у водах Атлантики неподалік Ірландії, починаючи щонайменше з 1983 року. Він часто грався з плавцями та людьми, які катаються на човнах, і навіть став місцевою знаменитістю.
Сцени на рингу знімали на частково переобладнаному залізничному вокзалі в місті Біллінгсі, штат Монтана.
Для зведення декорацій борделю в центрі Дубліна на три місяці закрили «Temple Bar». Місцевим магазинам та фірмам з розташованими там офісами виплатили солідну неустойку за те, що на час зйомок їх було закрито. Незважаючи на всі ці складнощі та незручності, вулицю, на якій все це відбувалося, у фільмі показали лише мимохідь.
Зйомки фільму проходили з 28 травня по 26 вересня 1991 року.

Вам сподобався фільм?