Ліна, дочка відставного англійського генерала, живе в шикарному сільському особняку з батьками. Її сором'язливість у спілкуванні з протилежною статтю навіть на руку останнім — вони сподіваються, що дочка так і не вийде заміж і буде все життя наглядати за ними. Ліна мріє вирватися з затхлого батьківського дому — і тут на горизонті з'являється відчайдушний ловелас Джонні Ейсгарт. Йому нічого не варто закрутити дівчині голову і забрати її від батьків в Лондон...

Що залишилося за кадром

У фільмі є відома сцена — коли головний герой у темряві піднімається сходами, несучи дружині склянку молока — і в повній темряві ця склянка буквально світиться, привертаючи до себе увагу глядачів. Такого ефекту Гічкок досяг, помістивши джерело світла всередину склянки.
Хічкока можна побачити в середині фільму — він кидає листа у сільську поштову скриньку.
За оригінальним задумом Гічкока Джонні мав бути винним, але студія наполягала, що публіка не сприйме Кері Гранта в ролі вбивці. В оригінальній кінцівці Джонні вбиває Ліну, отруївши її молоком, але викриває себе, відправивши листа, який вона написала.
У фільмі є відома сцена, коли головний герой у темряві піднімається сходами, несучи дружині склянку молока, і в повній темряві ця склянка буквально світиться, привертаючи до себе увагу глядачів. Такого ефекту Гічкок досягнув, помістивши джерело світла всередину склянки.
Гічкока можна побачити в середині фільму — він кидає лист у сільську поштову скриньку.
Згодом режисер Альфред Хічкок (1899-1980) розповідав у численних інтерв'ю, що певний високопосадовець компанії «RKO Pictures» наказав вирізати з фільму всі сцени, в яких персонаж Керрі Гранта (1904-1986) виглядав загрозливо. Коли всі такі сцени були вирізані, з'ясувалося, що тривалість фільму скоротилася до 55 хвилин. Їх довелося знову відновлювати у фільмі, тому що, за словами самого Хічкока, він знімав усі частини фільму таким чином, що нормально змонтувати все разом можна було лише єдиним способом. Ця техніка зйомки мала назву «in-camera editing» (замість того, щоб послідовно редагувати відзняте після зйомок, режисер або оператор знімає послідовності у суворому порядку), і Хічкок вдавався до неї під час роботи над трилером «Ребекка» (1940), щоб не дозволити продюсеру Девіду О. Селзніку (1902-1965) втручатися в процес монтажу картини.
Джоан Фонтейн (1917-2013) так сподобалася Ліна з роману 1932 року, відомого під псевдонімом Френсіс Айлз письменника Ентоні Берклі (1893-1971), що вона після прочитання роману написала Гічкоку, що готова зіграти цю роль навіть без гонорару, якщо він колись візьметься за екранізацію.
За оригінальною задумкою Гічкока Джонні був винним, але студія наполягала, що публіка не прийме Кері Гранта в ролі вбивці. В оригінальній кінцівці Джонні вбиває Ліну, отруївши її молоком, але видає себе, відправивши листа, який вона написала.
Гічкока можна побачити в середині фільму – він кидає лист у сільську поштову скриньку.

Вам сподобався фільм?