Хапай гроші і тікай

Take the Money and Run (1969)

Хронометраж: 1:25 (85 хв)

7.12/10
710

Всё про фільм

Відео 1

Фото 8

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1969-08-18

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Palomar Pictures International

Жанр

Комедія, Кримінал

Бюджет

$1 500 000

Збори

$0

Сайт

Режисер

Вуді Аллен

Актори

Вуді Аллен, Жанет Марголін, Марсель Гіллер, Жаклін Хайд, Лонні Чепмен, Ян Мерлін, Джеймс Андерсон, Говард Сторм, Mark Gordon, Micil Murphy
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Чарльз Х. Йоффе, Джек Роллінз, Едгар Дж. Шерик, Сідні Глейзер

Оператор

Лестер Шорр

Композитор

Марвін Хамліш

Художник

Кастинг

Марвін Пейдж

Монтаж

Ральф Розенблюм, Рон Каліш, Пол Джордан
Вся команда (32)

• Сто справжніх в’язнів в’язниці Сан-Квентін за невелику плату знімалися у фільмі в тюремних сценах. Під час цих зйомок акторам та знімальній групі щодня робили позначки спеціальним чорнилом, яке світилося під ультрафіолетовим світлом, щоб охоронці могли розібратися, кого можна випускати з території в’язниці в кінці дня.
• Вуді Аллена спонукали до ідеї зняти фільм, у якому він сам зіграв би головну роль, хаотичні та практично неконтрольовані зйомки фільму «Казино Рояль» (1967), у якому він знімався за два роки до цього.
• Перший псевдодокументальний фільм, який отримав таку широку популярність.
• Вперше Вуді Аллен працював одночасно як сценарист, режисер і актор.
• Фільм був знятий за 10 тижнів в районі Сан-Франциско. Вуді Аллен жартував, що краще провести літо там, ніж у Клівленді, але насправді він знав, що невеликі розміри міста дозволили йому та його знімальній групі здійснити 87 переїздів за 50 днів. Знімальна група знала, що такий шалений графік зйомок більше властивий телевізійній індустрії, де робота до 10—11 години вечора — це абсолютно звична справа. Але Аллен зняв фільм, жодного разу не працюючи допізна, а кілька разів робочий день на його знімальному майданчику завершувався і о 4 годині дня.
• Місіл Мерфі раніше вже відбував покарання у в'язниці Сан-Квентин. Він став актором після дострокового звільнення у 1966 році, відбувши п'ять з половиною років за збройний напад.
• Цей фільм став дебютом Вуді Аллена як режисера. Спочатку, через невпевненість у собі та відсутність досвіду подібної роботи, він просив Джеррі Льюїса бути режисером цього фільму, але Льюїс був зайнятий власним проєктом.
• У фільмі, який Вірджил показує своїй компанії («Ловля форелі в Квебеку»), зазначено, що його виробництвом займалася компанія Rollins and Joffe. Це реально існуюча продюсерська компанія Вуді Аллена.
• Дата народження Вірджіла, зазначена у фільмі – 1 грудня 1935 року – є справжньою датою народження Вуді Аллена.
• Ім'я психіатра у фільмі (доктор Юлій Епштейн) — це шана сценаристу Юліусу Дж. Епштейну, який широко відомий отриманою ним премією «Оскар» за сценарій до фільму «Касабланка» (1942).
• Колектив Spring Street Settlement House Marching Band, з яким Вуді Аллен намагається грати на віолончелі на початку фільму, був реальним оркестром зі школи Tamalpais High School у Мілл-Веллі, штат Каліфорнія. Цей оркестр отримав запрошення виступити на фестивалі в Діснейленді, а кошти, отримані за зйомки у цьому фільмі, допомогли їм оплатити поїздку на фестиваль.
• Безглузді спроби Вірджила втекти з в’язниці, вирізавши пістолет з мила та пофарбувавши його в чорний колір гуталіном, частково ґрунтуються на досить відомому випадку втечі з в’язниці Краун-Пойнт (штат Індіана) справжнього грабіжника банків Джона Ділінджера, який використав дерев’яний пістолет, пофарбований гуталіном у чорний колір. Цікавий факт: у фільмі режисера Джона Міліуса «Ділінджер» (1973) Воррен Оутс, який зіграв роль Ділінджера, теж використовує шматок мила, а не шматок дерева.
• Під час сцени, де Вірджил готується до пограбування банку, він ховає камеру в халу — плетенечний хліб, який євреї їдять під час шабату.
• Першу версію фільму Вуді Аллена визнали зовсім несмішною, включно зі сценою його смерті під градом куль, виконаною в уповільненій зйомці, як у фільмі «Бонні та Клайд» (1967). Продюсери Джек Роллінз і Чарльз Х. Джофф переконали режисера поговорити з монтажером Ральфом Розенблюмом, щоб зрозуміти, як врятувати фільм. Перше, що зробив Розенблюм, – це вирізав жорстокий фінал, потім він повністю змінив структуру фільму та посилив невиразну розповідь Аллена. Завдяки його діям фільм перетворився на класичну комедію. Розенблюм згодом брав участь практично у всіх фільмах Аллена, включно з такими стрічками, як «Банани» (1971), «Сплячий» (1973), «Любов і смерть» (1975) та «Енні Голл» (1977).
• Вірджил народився у грудні 1935 року. Коли він був ще підлітком і грав на віолончелі в оркестрі, на дворі були приблизно 1950-ті роки. Але на фоні видно автомобілі, характерні для часу, коли знімали фільм (кінець 1960-х), як і популярні тоді довге волосся у хлопців. Більше того, більшість персонажів носять одяг кінця 1960-х протягом практично всього фільму.
• Коли банда тікає, вона двічі піднімається на один і той самий насип.
• Під час сцени з велосипедом Вуді Аллен прикутий між в'язнями, але коли вони заходять до будинку старої жінки, він йде першим у ланцюгу.
• Коли Луїза відвідує Вірджила у в'язниці, положення її рук змінюється після зміни кадру.
• Після втечі з бандою та розмови з Луїзою становище рук хлопця, який іде першим, різко змінюється.
• Коли Вірджил пробиває отвір у вікні, в ньому відбиваються камера та знімальна група.
• Коли Вірджил йде на пляж, після того як з’їв один шматок пепероні, тінь від камери та мікрофона видно на його куртці, просякнутій потом.
• Коли Вірджил іде з ванної на кухню вранці в день пограбування, на ньому видно тінь від камери.
• Коли дві банди, пограбувавши банк, виходять із будівлі, аркуші корегуючих фільтрів видно на скляних дверях.