Лемоні Снікет: Тридцять три нещастя - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "Лемоні Снікет: Тридцять три нещастя"

Lemony Snicket's A Series of Unfortunate Events (2004)

Хронометраж: 1:48 (108 хв)

6.818/10
5253

6.8/10
231000

Всё про фільм

Відео 3

Фото 67

Актори та персонажі

Lemony Snicket's A series of Unfortunate Events - Trailer

English

2:70

Лемони Сникет: 33 несчастья - Trailer

Pусский

0:56

Лемони Сникет: 33 несчастья - Trailer

Pусский

0:56

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами перших трьох романів Лемоні Снікета (справжнє ім'я — Деніел Гендлер) із серії «33 нещастя» (A Series of Unfortunate Events, 1999-2006).
Зйомки фільму мали розпочатися у грудні 2002 року в Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, проте проблеми з бюджетом стрічки цьому завадили. Щоб не перевищити 100-мільйонний бюджет, продюсери вирішили перенести зйомки до Північної Кароліни та Бостона, що дало додаткову економію у 9 млн доларів.
Спочатку знімати картину мав Баррі Зонненфельд, проте з ряду причин він відмовився від роботи над проєктом.
Згідно з адресою на конверті, який отримали діти в кінці фільму, маєток Бодлерів знаходився за адресою: 23 Prospero Place, Бостон, Массачусетс, США.
Граф Олаф ставить п'єсу «Чудова весільна церемонія», написану якимось Елом Фанкутом (англ. Al Funcoot) — це анаграма імені графа Олафа (англ. Count Olaf).
Дизайн п'явок було скопійовано з ілюстрацій книги «Величезне вікно».
У машині графа Олафа можна побачити іграшку — веселого маленького Ельфа з початку картини.
Хейлі Хадсон розглядалася як кандидатка на роль Вайолет.
За час роботи над фільмом Ліам Ейкен – він грав Клауса – виріс на 11,4 см, так що під час зйомок йому постійно доводилося підганяти костюми. В кінці фільму він вже помітно вищий за Емілі Браунінг, яка грала його старшу сестру Вайолет.
Ейві Кауфман (вона відповідала за підбір акторів) обійшла всі балетні класи в околицях у пошуках дівчинки, яку можна було б запросити на роль Вайолет, але все було марно. Коли ж вона займалася в спортзалі, то випадково побачила по телевізору Емілі Браунінг і вирішила, що на роль потрібна саме вона.
В якийсь період передбачалося, що режисером фільму буде Тім Бертон. При ньому в акторський склад фільму входили б Джонні Депп у ролі графа Олафа та Гленн Клоуз у ролі тітки Джозефіни. Потім, однак, Бертон з проєкту пішов, а за ним і Депп. У режисерське крісло сів Бред Сільберлінг, який вирішив, що в ролі тітки Джозефіни буде краще виглядати Меріл Стріп. Стріп погодилася зіграти у нього, але тільки коли її про це попросила її ж власна дочка, велика шанувальниця книг Даніеля Гендлера, за однією з яких і знімали цей фільм.
Спочатку Бред Сільберлінг хотів, щоб Сонечко була комп'ютерною (у фільмі її озвучила Шелбі Гоффман). Грали цю героїню справжні немовлята, але принаймні в чотирьох сценах використовувався малюк, створений комп'ютерними технологіями, тому що знімати справжнє немовля було з певної причини неможливо або надто небезпечно.
Весь фільм знімали в павільонах студії – навіть сцени «на вулиці» (там використовувалися сині екрани та технологія «хромакей»).
Бред Сільберлінг був твердо налаштований працювати в похмурому готичному стилі Тіма Бертона (і книг-джерел) і деякий час навіть обмірковував можливість зробити Бертона продюсером або хоча б консультантом.
Вайолет намагається поставити підпис на свідоцтві про шлюб лівою рукою, але граф Олаф просить її підписуватися правою. Це відсилання до літературного джерела сценарію, де Вайолет підписує документ лівою рукою, через що шлюб анулюється.

Вам сподобався фільм?