Близьке майбутнє, 2032 рік. Техніка досягла небаченого прогресу. Це світ, який люди розділяють з кіборгами та роботами. Бато — детектив відділу поліції по боротьбі з тероризмом. Він — кіборг, оснащений штучними руками, ногами та іншими частинами тіла. Залишився лише його колишній мозок та пам’ять про неї — про Мотоко Кусанаґі. Разом з напарником — Тоґусою, Бато залучений до розслідування серії вбивств роботами своїх власників, причому всі роботи відносяться до експериментальної моделі секс-андроїдів фірми Locus Solus. Компанія вважала б за краще зам’яти справу, відкликавши роботів з ринку і домовившись з родичами загиблих. Але Бато й Тоґуса — не з тих, з ким можна укласти угоду полюбовно.

Що залишилося за кадром

На початку, під час появи титрів на екрані, з'являються ноги двох роботів, зображені таким чином, ніби вони належать одній істоті. Це відсилання до робіт німецького графіка, скульптора, художника та письменника Ганса Беллмера (1902-1975). Згодом на екрані буде показано одну з його книг.
Музику, яка звучала у виставі "Кукольний дім", відтворював справжній музичний ящик, вироблений японською компанією Sankyo Seiki. Спочатку звук був записаний у студії. Потім цей запис було відтворено в режимі об'ємного звуку 5.1 у колишньому кар'єрі, і його знову записали, щоб надати звуку додаткову глибину.
Другорядний персонаж, криміналіст місіс Харауей, є відсиланням до Донни Харауей, почесному професору факультету феміністичних досліджень і факультету історії свідомості Каліфорнійського університету в Санта-Крус. Харауей вважається однією з засновниць кіберфемінізму та центральною фігурою в постгуманизмі (раціональний світогляд, заснований на уявленні, що еволюція людини не завершена і може бути продовжена в майбутньому).

Вам сподобався фільм?