Абсолютно не знайомі між собою тридцять дальніх родичів дізнаються, що успадкували закинутий будинок. Чотирьом з них доручено провести інвентаризацію. Новоспечені кузени вирушають далеко на північ від Парижа. І несподівано знаходять в цьому старому будинку заховані скарби. Вони перетинаються у часі з таємничою Адель, яка 1895 року покинула свій дім, щоб опинитись у Парижі, адже тут відбувається все найцікавіше: промислова та культурна революції, народження імпресіонізму та винахід фотографії… До того ж вона теж їхня родичка!

Що залишилося за кадром

Дія фільму розгортається як у сьогоденні, так і в минулому. Для зйомок сцен минулого використовували анаморфні об'єктиви, для зйомок сцен у сьогоденні – сферичні об'єктиви. У першому випадку зображення виходило зернистим і неконтрастним, освітлення було природним. У другому випадку контраст був різким, зображення – чітким. Це було зроблено, щоб полегшити глядачеві сприйняття та перехід від однієї епохи до іншої.
Режисер і сценарист Седрік Клапіш не звик працювати в жанрі історичної драми. Дія значної частини його фільмів розгортається в сьогоденні, але він завжди відчував певний потяг до Парижа 19-го століття (де, до речі, розгорталася дія його короткометражки 1989 року «Ce qui me meut»). У цьому фільмі йому довелося мати справу з антуражем (йдеться про костюми 80 акторів масовки, відповідні декорації та предмети реквізиту, омнібуси, коней і екіпажі), що ускладнювало зйомки та постановку сцен.

Вам сподобався фільм?