8. dzień chamsinu

Марек Гласько, «польський Джеймс Дін», письменник і гедоніст, приїжджає до Ізраїлю наприкінці 1950-х. Ця земля та люди стають його натхненням, і водночас пасткою. Він уважно спостерігає за іммігрантами, які намагаються оселитися на новому місці. Він також намагається заробити на життя. З’являються перші герої його романів, серед них Дов бен Дов («Ведмідь син Ведмедя»), для якого Гласько використовує автобіографічну форму – «Я». Дов/Гласько закохується в Естер, проститутку, недосяжну жінку, яка також є саброю – людиною, народженою в Ізраїлі. Естер каже, що думає – вона не вірить у нього та його прив’язаність до цієї країни, бо не існує іншої форми любові, ніж оплачена. Коли немає альтернативи – людина стає власною тінню, а суспільство – тінню свого легендарного минулого.