Клеопатра — красуня-акробатка. В неї закоханий карлик Ганс, але вона відає перевагу силачу Геркулесу… Проте, коли Клеопатра дізнається, що Ганс — спадкоємець величезного статку, вона вирішує спочатку побратися з ліліпутом, а потім намагається отруїти його. Друзі Ганса - циркові потвори, яких ніхто не чекав в цьому світі, вирішують помститися підступній Клеопатрі, бо у них є свій власний кодекс. Скривдили одного з них - і ви скривдили їх всіх...

Що залишилося за кадром

Фільм знято за мотивами оповідання Тода Роббінса "Шпори" (Spurs, 1923).
Керівник студії MGM забороняв акторам з особливими фізичними ознаками обідати у внутрішньому кафетерію, оскільки вони турбували чутливих акторок, які працювали над іншими фільмами.
Фільм мав гуманістичний і моральний зміст найвищої сили, але сучасники виявилися неготовими до рівня відвертості, запропонованого Броунінгом. Жодне цензурне скорочення не могло врятувати фільм "Монстри" від провалу в прокаті, і протягом трьох десятиліть він був похований у архіві кіностудії.
Фільм був заборонений до перегляду у багатьох країнах (зокрема, у Великій Британії та Австралії), а також у деяких штатах і містах США (деякі з цих заборон офіційно не скасовані й досі і формально вважаються чинними).
У 1961 році фільм був знову представлений публіці і швидко здобув культовий статус. Він мав великий вплив на нонконформістські культурні течії 1960-х років, зокрема, на відому фотографку Діану Арбюс.
У 1967 році фільм був представлений на спеціальній виставці в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва.
У 1994 році фільм був включений до Національного кінореєстру США через його велику художню цінність.
Фільм Девіда Лінча "Людина-слон" (The Elephant Man, 1980) був знятий під безпосереднім впливом цієї картини.
Пісня Девіда Боуї "Diamond Dogs" починається з посилання на цей фільм: Коли вас витягували з палати для гіпоксії, Ви просите найновішу вечірку, З вашим силіконовим горбом і вашою десятидюймовою культею, Одягнені як дивак, таким вас зобразив Тод Браунінг.
Під час зйомок фільму, Тод Браўнінг значною мірою опирався на власний життєвий досвід – у 16 років він втік з дому і довго працював у вуличного цирку.
У цьому фільмі знялася найвражаюча група акторів із фізичними вадами, яка коли-небудь була в історії кіно. Тод Браунінг запросив на кастинг більшість відомих артистів із фізичними вадами з усіх циркових труп у США.
Декілька акторів, які вже були затверджені на ролі у фільмі, відмовилися брати участь у зйомках, щоб не працювати разом із "цирковими недоумцями" – це були Віктор Маклаглен (Геркулес), Мірна Лой (Клеопатра) та Джин Гарлоу (Венера).
За легендою, студія була настільки налякана негативною реакцією публіки на фільм, що, на всякий випадок, знищила його оригінал (негатив).
Після того, як фільм було знято з прокату, права на його показ були придбані відомим організатором вуличних театральних вистав Двейном Еспером, який показував фільм під назвами "Заборонена любов" і "Помилки природи" під час своїх виступів.
Електрообладнання на знімальному майданчику було погано заземлене, через що члени знімальної групи часто отримували електричні удари.
Принц Рандіан, який народився без рук і ніг, а також відомий як Рардйон, "Людина-торс", "Живий торс", "Людина-подушка" та "Людина-гусениця", під час зйомок часто ховався в темних кутках і лякав перехожих моторошним криком.
Мікроцефал Шлітце (справжнє ім'я Саймон Метц), відомий також як Булавочна Голова, завжди одягався і представлявся як жінка – саме так він виглядає у цьому фільмі, незважаючи на те, що насправді Шлітце був чоловіком. При цьому Шлітце зовсім не був гомосексуалістом або трансвеститом і стверджував, що віддає перевагу носінню сукні просто з міркувань особистої гігієни.
Одна з ролей у оригінальному сценарії була написана спеціально для відомого актора низького зросту, Джона Джорджа. Однак з невідомих причин Джон Джордж не брав участі у фільмуванні.
Відома жінка з бородою, Ольґа Родерік, пізніше засудила цей фільм і висловила жаль щодо своєї участі в ньому.
Актор низького зросту Анджело Россітто (Анджелено) згодом зміг продовжити успішну кар'єру в кіно та на телебаченні, зокрема зігравши роль Маленького Мо в телесеріалі «Барретта» (1975-1977) і Майстра у фільмі «Безумний Макс: Під Куполом грому» (1985).
У Великій Британії фільм був заборонений до показу у 1932 році, а потім знову у 1952 році. Зрештою, фільм був випущений в кінопрокат у Великій Британії з найсуворішим рейтингом "X" у травні 1963 року – тобто через 30 років після прем'єри. Це одне з найдовших періодів заборони в історії британського кіно.
Гаррі та Дейзі Ірлз у фільмі грають закохану пару, але насправді вони є рідними братом і сестрою ліліпутами.
Початковий монтаж фільму становив 90 хвилин, але після тестових переглядів фільм було скорочено до 64 хвилини. Серед вирізаних та втрачених сцен відомий один з фінальних епізодів, у якому кастрований і спотворений обличчям Геркулес співає сопрано в бродячому цирку.
Спеціальний ефект "людина-курка", використаний у фіналі фільму, був розроблений великим Лоном Чейні – легендарним актором, режисером та майстром спеціальних ефектів та гриму, який знявся в 11 фільмах Тода Браунинга.
Фільм знято за мотивами оповідання Тода Роббінса «Шпори» (Spurs, 1923).

Вам сподобався фільм?