Двоє друзів дитинства разом зробили крадіжку. Один, Роккі Саллівен (Кегні), попався, узяв всю провину на себе, сів у в’язницю і став професійним злочинцем, а інший (О'Брайєн) подався в священики. Вийшовши з в’язниці в черговий раз, він прийшов до адвоката-партнера (Богарт), що розпоряджався весь цей час його грошима, а той замість долі послав до нього вбивць. Роккі зумів переграти покидьків, але в кінці вимушений був вбити адвоката разом з його прибічником, аби врятувати від смерті друга-священика, який зберігав документи, що викривають злочинців і корумпованих чиновників. Вбив він і декількох поліцейських, за що і був засуджений до електричного стільця…

Що залишилося за кадром

Під час зйомок малолітні актори буквально тероризували творчий колектив фільму. Вони регулярно збивали решту акторів з пантелику своїми репліками (що не мали нічого спільного з тим, що було прописано в сценарії), а одного разу навіть вкрали у Гамфрі Богарта (1899-1957) штани. У випадку з Джеймсом Кеґні (1899-1986), однак, вони, як кажуть, не на того нарвались. Кеґні сам виріс на вулиці і вмів давати відсіч. Як тільки Лео Ґорсі (1917-1961) почав вихилятись, Кеґні вдарив його по носу, і з цього моменту малолітні актори почали поводитися пристойно.
В одній зі сцен гангстери трощать вітрину магазину. Насправді, це сцена з кримінальної драми Вільяма А. Уеллмена (1896-1975) «Ворог держави» (1931).
Граючи Роккі, Джеймс Кеґні в роботі над образом покладався на спогади про те, як сам ріс у неблагополучному районі на Манхеттені, і, зокрема, на спогади про вічно обкуреного сутенера, який стояв цілими днями на розі кварталу, постійно підтягував брюки та невпинно повертав головою.
Під час зйомок перестрілки героя Джеймса Кеґні з фараонами в одній з мізансцен йому належало перебувати прямо під вікном, в яке буде випущено автоматну чергу. Покоряючись якомусь незрозумілому пориву, він відійшов убік, і коли автоматчик відкрив вогонь, одна з куль зрікошетила і влучила в стіну прямо в тому місці, де була б голова актора, якби він залишився на місці, як цього вимагав сценарій. Саме цей випадок переконав Кеґні в необхідності використовувати в таких ситуаціях не бойові, а холості патрони.

Вам сподобався фільм?