9 рота - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "9 рота"

9 рота (2005)

Хронометраж: 2:19 (139 хв)

6.794/10
257

7/10
22000

Всё про фільм

Відео 1

Фото 8

Актори та персонажі

"9 рота" (Русский трейлер 2005) (боевик, драма, военный, история)

Pусский

1:52

Що залишилося за кадром

В основу сценарію Юрія Короткова лягли реальні події. 9-та рота 345-го окремого гвардійського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнішим підрозділом Радянської Армії в Афганістані.
Зйомки фільму проходили в Криму, Москві, Узбекистані (в місцях колишнього розташування реальних афганських «навчалок») та у Фінляндії.
На місцях підтримку знімальній групі надавали Президенти України, Узбекистану, міністри оборони цих країн, а також губернатор Підмосков’я генерал Громов, колишній командуючим Південною групою військ СРСР у момент виведення Радянського контингенту з непокірної республіки.
Бюджет картини склав 9 млн доларів. Найдорожча сцена – вибух літака. Її готували і знімали 17 днів і вона коштувала 450 тисяч доларів.
Кіноекспедиція тривала 150 календарних днів. Знімальних днів (Москва та Крим) – 111. Зйомки фільму проходили з 25 травня по 12 жовтня 2004 року.
У зйомках було задіяно 18 об’єктів у Криму, Узбекистані та Москві. Географія кримських об’єктів: Ангарський перевал, Перевальне (Чатир-Даг), Ескі-Кермен, Саки, Новофедорівка, Бекетово, скелі Роу, Кучук-Янишар, Південне, Биюк-Янишар, Старий Крим, Агармиш, Балаклава (кар’єр), Мис Чауда. Географія зйомок в Узбекистані: Чарвак, Бричмулла, Великий Чимган, Чирчикський аеродром, Чаткал.
Загальна кількість часу, проведеного продюсером Оленою Яцурою в перельотах – 480 годин. За час зйомок на Україні група проїхала близько 10 тисяч кілометрів кримськими дорогами.
Загальна кількість людей, яка брала участь у зйомках: група – 150 осіб, масовка – 2000 осіб. Всього за знімальний період членами знімальної групи було випито 25 тисяч літрів чаю та кави і з’їдено 13 500 кг сніданків та обідів. «Моджахеди» були одягнені в натуральний афганський одяг, який закуповували в Афганістані. Всього було закуплено 300 костюмів. Для зйомок до Криму прийшло 4 вагони з реквізитом.
Одного разу асистент по реквізиту знайшов у Сімферополі цуценя. Собаку назвали Міною, вона стала улюбленцем знімальної групи і навіть зіграла одну з ролей. Тепер Міна виросла, живе в Москві і вже затверджена на наступну роль – у фільмі Алли Сурикової.
У сцені зі старим афганцем знімалася ослиця, дебют якої відбувся у «Кавказькій полонянці». Представники групи в пошуках осла прийшли до Ялтинського зоопарку і пояснили, що потрібна тварина, яка не боялася б камери, гучних звуків і всього того, що пов’язане зі зйомками в кіно. «Кращої за неї вам не знайти, – сказав дресирувальник, – у «Кавказькій полонянці» вона була молода, а зараз – досвідчена акторка. Беріть, не пошкодуєте». «9 рота» не пошкодувала. Ослиця не боялася нічого і прекрасно впоралася з роллю.
Всього в кримських зйомках брали участь близько півтори тисячі військовослужбовців військово-морських сил, військ берегової оборони, сухопутних військ, армійської авіації сухопутних військ, військово-повітряних сил України.
Для зйомок художникам довелося перефарбовувати яскраво-зелену українську техніку в «пустельні» кольори та колір хакі, а навчальні містечка – з жовто-блакитних – у захисні. Для цього група скупила практично всю акрилову фарбу в Сімферополі. Всього було витрачено понад 1 000 кг фарби – адже потім техніці та будиночкам потрібно було надати первісний вигляд. Було створено близько п’ятдесяти великих і маленьких «радянських» плакатів.
Одного разу в Бекетово знімали сцени з вертольотами. Вертольоти мали залітати зі сторони Фороса. А там, у резиденції президента Кучми, якраз проходила тристороння зустріч на найвищому рівні. Охорона президентів Кучми та Назарбаєва помітила вертушки з червоними зірками на бортах, які дуже низько летіли над місцем зустрічі глав держав. Очевидці кажуть, що якби в той момент президент Росії не поїхав з Фороса, то його охорона була б швидшою, і невідомо, чим би все закінчилося для «9 роти». А так – Федора Бондарчука наступного дня викликали «на килим», і з ним розмовляли суворі чоловіки у цивільному.
Одного разу під час зйомок у Старокримському кар’єрі два вертольоти МІ-24 робили коло над горами, щоб зняти ще один дубль. В цей час їм назустріч вилетів… дельтапланерист. З труднощами вдалося уникнути зіткнення. Після цього випадку Федор Бондарчук відправив людей по всім навколишнім горам, щоб знайти місце, звідки злощасний дельтаплан здійснив свій політ. Стартовий майданчик так і не був знайдений. Зате дельтапланерист потім ще півроку з гордістю розповідав всім історію про те, як він брав участь у зйомках «9 роти».
Найскладніша сцена фільму – вибух афганського кишлаку. Кишлак будувала бригада з ялтинської студії. Будівництво тривало 4 місяці. Справжній кишлак був створений класичним східним методом – з глини – і займав територію в 2 гектари. Поки діло не дійшло до зйомок, до «афганського містечка» здійснюли паломництво туристи – адже об’єкт знаходився зовсім поруч з Коктебелем. В день, коли було призначено вибух, і все було готово (9 тонн вибухівки, 7 кілометрів проводів), небо вкрилося хмарами, і зйомку довелося перенести. «Заряджений» кишлак залишили ночувати під посиленою охороною. На завтра спеціальна людина була виставлена в наряд за гору і мала розповідати про погоду – коли між хмарами з’явився великий шматок чистого неба, вибух був здійснений, і любовно створений кишлак злетів у повітря.
Одного разу в Старокримському кар’єрі, де будувався об’єкт «кишлак», з-під землі показався хвіст мінометної міни. Про це дізнався заступник командира Окремої бригади морської піхоти Українських ВМС Михайло Васильович Лавриков. Об’єкт взяли під охорону, спробували викликати саперів, але сапери були на виїзді. Робити нічого – Лавриков прив’язав до хвоста мотузку, заховався за горбок і рванув. Виявилося, що це лише хвіст, а сама міна, яка пролежала там з часів Великої Вітчизняної, згнила.
Сцена головного бою знімалася у містечку Кучук-Янишар. Для будівництва укріпрайону «Остання позиція» було привезено 12 КРАЗів облицювального каменю та 30 КРАЗів бута зі Старокримського кар’єру. Для піротехнічних закладок використовували торф і цемент – щоб було багато пилу. Тритонні брили привозили з того ж кар’єру і встановлювали кранами.
Коли знімали сцену «Обстріл позиції», сталася пожежа. Загорілися дерев’яні перекриття землянки і маскувальна сітка. Вогонь поширювався так стрімко, що довелося викликати пожежників. Вони примчали і кажуть: «Вже весь Крим знає, що на «9 роті» – пожежа!„
Всього було відзнято близько 70 000 метрів плівки. Оператор-постановник фільму Максим Осадчий разом з колористкою Божедаркою Масленніковою провели понад п'ятсот годин, роблячи кольорокорекцію та досягаючи саме тих відтінків, які були задумані під час зйомок. В результаті, афганські сцени вийшли більш сепійними, рудими, а навчальний табір — більш холодним, зеленуватим.
Звукорежисер Кирило Василенко спеціально їздив за шумами до України. Додатково було записано близько 20 годин шумів — стрілецька зброя, літаки, гелікоптери, танки, звуки казарми, БТРи, міномети, великокаліберна зброя, ГРАДи. Над монтажем звуку працювали декілька бригад монтажерів. У Москві троє людей працювали над атмосферними шумами та діалогами. У Пітері розставляли всі шумові спецефекти (постріли, вибухи тощо). А в Австралії спеціальна людина займалася рикошетами. Загальну координацію та збір всього матеріалу здійснювали в Лондоні. Передача звуків та зображень між країнами та континентами здійснювалася через Інтернет.
«9 рота» — єдиний за останні десятиліття та другий за всю історію кіно російський фільм, робота над звуком для якого проходила на британській студії «Pinewood Shepperton Studios». Першим був «Ватерлоо» Сергія Бондарчука (1970). Серед картин, які створювалися за безпосередньої участі «Pinewood» — всі фільми бондіани, фільм Рідлі Скотта «Падіння Чорного яструба», остання картина Тіма Бертона «Чарлі і шоколадна фабрика» та багато-багато інших.
Роль прапорщика Погребняка («Хохла») могли зіграти Микола Фоменко та Володимир Машков, але в підсумку ні той, ні інший не змогли взяти участь у зйомках. В результаті Федору Бондарчуку довелося приміряти форму «прапора» на себе.
По прибуттю в частину, один з героїв отримує кулемет Калашникова з погнутим стволом. При тому, що ствол у цього кулемета легко замінюється (у випадку перегріву або пошкодження).
Варто відзначити, що багато фактів у фільмі були спотворені — події у фільмі розгортаються в 1989 році, а не в 1988, як це було насправді. Також, втрати радянської армії в цій битві за фільмом становлять майже 100%, в той час як насправді загинуло 6 з 39 людей. Найсерйознішим спотворенням фактів є те, що у фільмі десантники опинилися «забутими» на висоті та прийняли бій самостійно, без жодного командування та підтримки. Ще одне спотворення — бій проходив у високогір'ї, в снігах, а не в пісках, як у фільмі.
БТР і БМП мають сучасне камуфляжне забарвлення (при тому українське). В Афганістані техніка як правило була однотонною зеленою.
У сцені зі збитим Ан-12 після вибуху літака гвинти миттєво перестають обертатися.
Транспортні літаки завжди супроводжувалися під час зльоту парою гелікоптерів, що відстрілювали теплові пастки.
Зйомки фільму проходили в Криму, Москві, Узбекистані (в місцях колишнього розташування реальних афганських навчальних таборів) та у Фінляндії.
На місцях підтримку знімальній групі надавали президенти України, Узбекистану, міністри оборони цих країн, а також губернатор Підмосков’я генерал Громов, колишній командувачем Південною групою військ СРСР у момент виведення Радянського контингенту з Афганістану.
Найдорожча сцена – вибух літака. Підготовка та зйомки зайняли 17 днів і коштували 450 тисяч доларів.
Загальна кількість людей, яка брала участь у зйомках: група – 150 осіб, масовка – 2000 осіб.
Одного разу асистент з реквізиту знайшов у Сімферополі цуценя. Собаку назвали Міною, вона стала улюбленцем знімальної групи і навіть знялася у фільмі.
Другий російський фільм, робота над звуком для якого проходила на британській студії Pinewood Shepperton Studios. Першим був «Ватерлоо» Сергія Бондарчука (1970).
По прибуттю в частину один з героїв отримує кулемет Калашникова з погнутим стволом. При тому, що ствол у цього кулемета легко замінюється (у випадку перегріву або пошкодження).
Фільм не претендує на історичну достовірність. Основна дія фільму відбувається в 1989 році, а не в 1988, як це було насправді. Також втрати радянської армії у фільмі становлять майже 100%, хоча насправді загинуло 6 з 39 осіб. У фільмі десантників залишили на висоті і вони вступили в бій самостійно. Також бій проходив у високогір’ї в снігах, а не в пісках, як у фільмі.
У сцені зі збитим Ан-12 після вибуху літака гвинти миттєво перестають обертатися.
На місцях підтримку знімальній групі надавали президенти України, Узбекистану, міністри оборони цих країн, а також губернатор Підмосков’я генерал Громов, колишній командуючим Південною групою військ СРСР у момент виведення Радянського контингенту з Афганістану.
Найдорожча сцена — вибух літака. Підготовка та зйомки зайняли 17 днів і коштували 450 тисяч доларів.
Загальна кількість людей, які брали участь у зйомках: група — 150 осіб, масовка — 2000 осіб.
Одного разу асистент з реквізиту знайшов у Сімферополі цуценя. Собаку назвали Міною, вона стала улюбленцем знімальної групи і навіть знялася у фільмі.
Другий російський фільм, робота над звуком для якого проходила на британській студії Pinewood Shepperton Studios. Першим був «Ватерлоо» Сергія Бондарчука (1970).

Вам сподобався фільм?