Ілюзіоніст

The Illusionist (2006)

Хронометраж: 1:50 (110 хв)

7.297/10
5272

7.5/10
385839

Всё про фільм

Відео 2

Фото 45

Актори та персонажі

Дата прем'єри

2006-08-18

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Contagious Entertainment, Michael London Productions, Koppelman-Levien

Жанр

Фентезі, Драма, Трилер, Мелодрама

Бюджет

$16 500 000

Збори

$87 892 388

Сайт

Режисер

Ніл Бургер

Актори

Едвард Нортон, Пол Джаматті, Джессіка Біл, Руфус Сьюелл, Едді Марсан, Аарон Тейлор-Джонсон, Елеонор Томлінсон, Джейк Вуд, Том Фішер, Карл Джонсон
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Продюсер

Боб Ярі, Браян Коппельман, Девід Левієн, Кеті Шульман, Майкл Лондон, Том Нанан, Джої Горвіц, Джейн Гарнетт, Тед Лібовіц

Оператор

Дік Поуп

Композитор

Філіп Гласс

Художник

Кастинг

Дебора Аквіла, Ніна Голд, Тріша Вуд

Монтаж

Наомі Гераті, Вацлав Айзенхамер
Вся команда (66)

• Для повного занурення в роль Едвард Нортон став учнем відомого ілюзіоніста Джеймса Фрідмана. Незважаючи на це, в деяких сценах ми бачимо руки Фрідмана, а не Нортона.
• Частина відзнятих сцен не увійшла до фінальної версії фільму, включно зі сценою за участю Роббі Кея.
• Незважаючи на те що дія фільму відбувається в Австрії, фільм здебільшого був знятий у Чеській Республіці. Місто Відень, в якому розгортаються основні події, було зняте в чеському місті Табор і Празі. Село, в якому виріс Ейзенхайм, було знято в Чеському Крумлові. Замок принца Леопольда – це замок Конопіште, розташований біля Бенешова, в якому жив Франц Фердинанд – австрійський ерцгерцог. Решта епізодів фільму були зняті на кіностудії «Баррандов» у Празі.
• Ключові трюки («Апельсинове дерево» та «Метелики») придумані відомим ілюзіоністом 19 століття Робером-Уденом.
• Любовну сцену знімали виключно при світлі керосинових ламп. До кінця кожного дубля приміщення до такої міри наповнювалося димом, що видимість у ньому помітно знижувалася.
• Аарон Тейлор-Джонсон, який на початку фільму грає юного Едварда, насправді навчився показувати фокус з м'ячиком.
• Хоча історія «Ілюзіоніста» є вигадкою, деякі її деталі засновані на біографії австрійського Наступного Принца Рудольфа, сина Імператора Франца Йосифа. Якраз той портрет, який Айзенхайм зображує за допомогою фокусу у палаці, насправді й є портретом Франца Йосифа. Мертві тіла Рудольфа і його коханки Баронеси Марії Ветсери були знайдені в його мисливському будиночку в Майерлінгу 30 січня 1889 року. Імперська сім'я протягом багатьох років надавала цій події наліт таємничості.
• У сцені, коли принц Леопольд стріляє з рушниці, до нього підходить інспектор Уль, щоб повідомити про таємні зустрічі Софії та Айзенхайма. У подальшому їхньому діалозі слово «перелюб» замінили слово «Fucking», щоб фільм зміг отримати рейтинг PG-13, який виключає слово на літеру «F».
• Спосіб викликання духів, показаний у фільмі, полягав у проєктуванні заздалегідь записаного образу на нечіткому фоні. Враховуючи, що духи, яких викликав Ейзенхайм, могли розмовляти та взаємодіяти з глядачами, логічно припустити, що він користувався іншим популярним серед фокусників тієї епохи способом. Справжню людину за сценою освітлювали за допомогою т.зв. чарівного ліхтаря. Ліхтарі, які Ейзенхайм наказує своїм асистентам залишити, коли вони збирають речі, були схожі на чарівні.
• Кронпринц Леопольд, якого зіграв Руфус Сьюелл, списаний з кронпринца Рудольфа, спадкоємця австрійського престолу. У 1889 році Рудольф зі своєю коханою, баронесою Марією фон Вечера, отримали відмову на прохання про дозвіл вступити в законний шлюб, після чого вчинили самогубство у маєтку Майерлінг. Широко поширена думка, що вони застрелилися, хоча існують і різні теорії змови.