Моторошна історія за однойменним романом майстра жахів Стівена Кінга. Лікар разом із родиною переїжджає до невеликого містечка й заселяється в будинок поблизу кладовища домашніх тварин. Коли їхнього кота збиває автоцистерна, батько відносить тіло туди, геть не розраховуючи на те, що після поховання кіт оживе в демонічній подобі…

Що залишилося за кадром

Коли Рейчел повертається з Бостона, то проїжджає дорожній вказівник «До Деррі 20 миль». Деррі — це назва міста, яке фігурує у багатьох творах Стівена Кінга, особливо в романі «Воно» (1986).
За словами дресирувальниці Мелісси Міллетт, на роль Чорча було обрано п'ять бездомних котів, але згодом один так перелякався на знімальному майданчику, що їх залишилося четверо. Жили вони в трейлерах разом з дресирувальниками, але одного довелося тримати в окремому трейлері, оскільки з рештою котів він не зійшовся. Згодом всім котам знайшли домівки – двох забрав собі координатор сцен з тваринами, двох Міллетт прилаштувала у друзів, а останнього взяла собі.
Говорячи про оригінальну екранізацію роману «Кладовище домашніх тварин» (Мері Ламберт, 1989), Стівен Кінг сказав, що цей роман справді лякає його більше, ніж усі інші, написані ним.
В якості котячого гриму використовували яєчний білок і крейду, для створення бутафорської крові застосовували кукурудзяний сироп, змішаний з харчовими барвниками. Під час нанесення гриму коти їли та пили. За словами дресирувальників, коти звикли до гриму приблизно за два місяці.
У романі є згадка про плем'я індіанців, яке жило в цій місцевості давно-давно. Режисери Кевін Колш і Деніс Уідмайєр ввели у фільм пояснення, що, дізнавшись про надприродну силу місцевості, плем'я воліло переселитися в інше місце.
За словами Джейсона Кларка, найстрашнішим під час зйомок фільму було викопувати дочку на справжньому кладовищі о 4-й годині ночі.
Коли Рейчел повертається з Бостона, то проїжджає дорожній вказівник «До Деррі 20 миль». Деррі — місто, яке фігурує в багатьох творах Стівена Кінга, особливо в романі «Воно» (1986).
За словами дресирувальниці Мелісси Міллетт, на роль Чорча було обрано п'ять бездомних котів, але один так перелякався на знімальному майданчику, що їх залишилося четверо. Вони жили в трейлерах разом з дресирувальниками, але одного довелося тримати окремо, оскільки з рештою котами він не порозумівся. Після зйомок усім котам знайшли домівки – двох забрав собі координатор сцен з тваринами, двох Міллетт прилаштувала у друзів, а останнього взяла собі.
В якості котячого гриму використовували яєчний білок і крейду, для створення бутафорської крові застосовували кукурудзяний сироп, змішаний з харчовими барвниками. Під час нанесення гриму коти їли та пили. За словами дресирувальників, коти звикли до гриму приблизно за два місяці.
За словами Джейсона Кларка, найстрашнішим під час зйомок було викопувати "доньку" на справжньому кладовищі о 4-й годині ночі.
Коли Рейчел повертається з Бостона, то проїжджає дорожній вказівник «До Деррі 20 миль». Деррі — місто, яке фігурує у багатьох творах Стівена Кінга, особливо в романі «Воно» (1986).
За словами дресирувальниці Мелісси Міллетт, на роль Чорча було обрано п’ять бездомних котів, але один так перелякався на знімальному майданчику, що їх залишилося четверо. Вони жили в трейлерах разом з дресирувальниками, але одного довелося тримати окремо, оскільки з рештою котів він не порозумівся. Після зйомок усім котам знайшли домівки – двох забрав собі координатор сцен з тваринами, двох Міллетт прилаштувала у друзів, а останнього взяла собі.
За словами Джейсона Кларка, найстрашнішим під час зйомок було викопувати «доньку» на справжньому кладовищі о 4-й годині ночі.

Вам сподобався фільм?