Артур Джарет на прізвисько «Коді» — ватажок банди, яка пограбувала поїзд. Щоб уникнути смертної кари, він признається в незначному злочині, скоєному в цей же час у іншому штаті, і тим самим забезпечує собі алібі. Його засуджили до 2-річного тюремного ув'язнення. Відбуваючи термін, «Коді» дізнається, що його мати, яку він обожнює, убита. Щоб покарати винних, він здійснює втечу разом з декількома іншими злочинцями, серед яких поліцейський Генк Фелон, якого під ім'ям «Вік Пардо» підсадили в камеру до «Коді» з надією з'ясувати, куди він сховав награбоване …

Що залишилося за кадром

У 2003 році фільм було внесено до Національного реєстру фільмів.
Зйомки відбувалися у травні та червні 1949 року у залізничному тунелі під хребтом Санта-Сусана, на нафтопереробному заводі компанії Shell у Торрансі, а також в інших районах Каліфорнії.
Сценарій фільму був натхненний реальною історією "кривавої матусі" Баркер, яка під час Великої депресії очолювала цілу банду своїх синів.
Персонаж Артур Джаррет на прізвисько Коді був списаний з вбивці Френсіса Краулі (1912-1932), чиї пригоди закінчилися перестрілкою з поліцією і затриманням 7 травня 1931 року. Перед стратою він лише попросив передати привіт мамочці.
Ідея зробити Коді психом належала Джеймсу Кегні (1899-1986). Працюючи над образом, Кегні згадував свого батька, який у стані алкогольного сп'яніння впадав у нестямність, а також пацієнтів психіатричної лікарні, яку колись відвідував.
Подив співкамерників Джеймса Кегні в тюремній їдальні під час гри здається абсолютно не награним, тому що таким він і був. Режисер Рауль Уолш (1887-1980) не сказав іншим учасникам зйомок, що станеться далі, тож Кегні їх здивував. Насправді, Уолш і сам не знав, чого очікувати від Кегні. Той просто попросив посадити поруч з ним двох найбільших акторів масовки, які грали в’язнів, і знімати все, що відбудеться, не вимикаючи камеру.
У ті часи на зйомках ще не використовували петарди для імітації потрапляння куль у перешкоду. З цією метою залучали снайперів, які стріляли кулями з невеликою швидкістю польоту, щоб розбивати шибки вікон або показувати, що куля вдарила зовсім поруч з тим чи іншим персонажем. У сцені на фабриці в самого Кегні кілька разів ледь не влучили.

Вам сподобався фільм?