Колишній алкоголік, Чандлер кинув пити за станом здоров'я незадовго до початку роботи над сценарієм. Однак робота не йшла, і Чандлер вирішив, що єдиний спосіб повернути натхнення та закінчити сценарій – це напитися. Чандлер спочатку погодився написати сценарій без гонорару, «як добру послугу» продюсеру Джону Гаусмену, але потім попросив ящик віскі в оплату. У підсумку протягом кількох тижнів Чандлер міцно випивав, і після закінчення запою представив завершений сценарій.
Після сцени бійки героя Алана Ледда (1913-1964) із двома лиходіями одного з останніх показано зі зламаною ногою. У сценарії цього не було, але так склалося, що актор справді зламав ногу, і режисер Джордж Маршалл (1891-1975) вніс у сценарій зміни (щодо перелому ноги), навіть не порадившись з автором сценарію, письменником Реймондом Чандлером (1888-1959).
Вероніку Лейк (1922-1973) взяли головною героїнею в напарницю Ледду, зокрема, через зріст. Зріст Ледда становив трохи більше 1 метра 60 сантиметрів, а Лейк – менше 1 метра 50 сантиметрів. Ледду дуже не подобалося, що Дорис Даулінг (1923-2004), яка зіграла його дружину, була майже такого ж зросту, як і він (він навіть вимагав, щоб цю роль віддали іншій акторці), тому у всіх сценах з ним Даулінг або сидить, або лежить.
Спочатку Чандлер припускав зробити вбивцею База, але фільм виходив незабаром після закінчення Другої світової війни, і йому натякнули, що показувати вбивцею ветерана, який повернувся з фронту, не слід, тож Чандлер фінал переписав і зробив вбивцею іншого персонажа.
Колишній алкоголік, Чандлер за станом здоров'я кинув пити незадовго до початку роботи над сценарієм. Однак робота не йшла, і Чандлер вирішив, що єдиним способом повернути натхнення і закінчити сценарій, буде напитися. Чандлер спочатку погодився написати сценарій без гонорару, «як добру послугу» продюсеру Джону Хаусмену, але потім попросив ящик віскі в якості оплати. В результаті протягом кількох тижнів Чандлер міцно пив, і після закінчення запою представив закінчений сценарій.

Вам сподобався фільм?