Троє друзів подорожуючи по Європу, проїздом зупиняються у Словаччині, в одному з братиславських готелів, щоб покурити трави і погратися з дівчатами легкої поведінки, але поступово кожен з них починає зникати ...

Що залишилося за кадром

Усі рекламні ролики до картини містять такий напис – «засновано на реальних подіях». Режисер Елай Рот пояснює цю ситуацію наступним чином – колись в Інтернеті він знайшов тайський веб-сайт, який рекламував доволі специфічні послуги. За 10 тисяч доларів будь-кому, хто бажає, надавалася можливість катувати, знущатися і врешті-решт вбивати свою жертву будь-якими можливими способами.
Натхненний «кривавою ідеєю» Елай показав цей сайт Квентіну Тарантіно, і чоловіки взялися за підготовку сценарію. Пізніше Квентін та Елай зізналися, що досі не знають, чи реально надавалися такі послуги, чи це був чийсь злий жарт.
Рік Гоффман, який зіграв роль американського бізнесмена, отримав струс мозку та серйозно забив голову під час зйомок сцени, в ході якої його персонаж вирішує, яким саме способом вбити свою жертву.
Елай Рот найняв звичайних дітей з вулиці в якості представників банди «Bubble Gum».
Елай Рот приніс офіційні вибачення президенту Ісландії за те, що у своїй картині представив ісландця Олі як сексуального маніяка та алкоголіка. У відповідь президент лише розсміявся і сказав, що в такому світлі мешканців його країни в кіно ще ніколи не показували. Також Елай приніс вибачення міністру культури Ісландії, вважаючи, що його картина може завдати серйозного удару по репутації Ісландії.
Під час виробництва картини було використано близько 150 галонів крові. Це приблизно в 3 рази більше, ніж було використано в попередньому фільмі Рота «Лихоманка».
Роль Олі була написана Елаєм Ротом спеціально для Ейтора Гудйонссона після зустрічі на прес-конференції в рамках проведення рекламної кампанії «Лихоманки» в Ісландії у 2002 році. Елі був настільки вражений харизмою ісландця, що пообіцяв йому роль в одній зі своїх майбутніх картин. Ейтор сприйняв цю новину зі скептицизмом, однак коли Елай зв’язався з ним і запросив на одну з ключових ролей в «Хостелі», молодий чоловік негайно погодився.
Елай Рот представив картину на ісландському кінофестивалі у 2005 році. Під час проведення кінофестивалю Рот і Квентін Тарантіно були навернені у вікінгів в ході церемонії, організованої Ейтором Гудйонссоном. Кожен з них отримав свої ісландські імена: Рот став Елі Шелдонссоном, а Квентін – Квентіном Конніссоном. Вся робота над фільмом – від розробки сценарію до виходу картини в прокат уклалася в 12 місяців. Середній голлівудський фільм вимагає в 3 рази більше часу.
Зйомки картини проходили в діючій лікарні для душевнохворих у Празі, побудованій у 1910 році, в крилі, закритому вже понад 50 років. Більшість сцен було відзнято в так званій споруді № 10, в якій утримувалися найдикіші пацієнти. Місце було настільки моторошним, що Елі Рот запросив на зйомки струнний квартет. Так музика Вівальді допомагала кінематографістам долати звіриний страх у цьому жахливому місці.
Чеські та словацькі пісні, що звучать у картині, були справжніми супер-хітами в період з 1982 по 1989 роки.
Фільм є рекордсменом у номінації «Найбільша кількість мов іноземної мови без застосування субтитрів». Їх кількість – 9. У початковій версії сценарію фільм закінчується звірячим вбивством п’ятирічної дочки одного з персонажів. В картині цю сцену довелося видалити, аж надто жорстокою вона здалася продюсерам.
Співробітники кривавого закладу у фільмі спілкуються російською (принаймні це чітко чутно, коли звідти тікає американець), незважаючи на те, що за сценарієм дія відбувається в Словаччині.
Всі рекламні ролики до картини містять наступний напис – «основано на реальних подіях». Режисер Елай Рот пояснює цю ситуацію наступним чином – одного разу в Інтернеті він знайшов тайський веб-сайт, що рекламував доволі специфічні послуги. За 10 тисяч доларів будь-кому, хто бажає, надавалася можливість катувати, знущатися і в кінцевому підсумку вбивати свою жертву будь-якими можливими способами.
Натхненний «кривавою ідеєю» Елай показав цей сайт Квентіну Тарантіно, і чоловіки взялися за підготовку сценарію. Пізніше Квентін і Елай зізналися, що досі не знають, чи реально надавалися такі послуги або це був чийсь злий жарт.
Елай Рот найняв звичайних дітей з вулиці в якості представників банди «Bubble Gum».
При виробництві картини було використано близько 150 галонів крові. Це приблизно в 3 рази більше, ніж було використано в попередньому фільмі Рота «Лихоманка».
Роль Олі була написана Елаєм Ротом спеціально для Ейтора Гудйонссона після зустрічі на прес-конференції в рамках проведення рекламної кампанії «Лихоманки» в Ісландії у 2002 році. Елі був настільки вражений харизмою ісландця, що пообіцяв йому роль в одній зі своїх майбутніх картин. Ейтор сприйняв цю новину зі скепсисом, проте коли Елай зв'язався з ним і запросив на одну з ключових ролей у «Хостелі», молодий чоловік негайно погодився.
Елай Рот представив картину на ісландському кінофестивалі у 2005 році. Під час проведення кінофестивалю Рот і Квентін Тарантіно були звернені у вікінгів під час церемонії, організованої Ейтором Гудйонссоном. Кожен з них отримав свої ісландські імена: Рот став Елі Шелдонссоном, а Квентін – Квентіном Конніссоном. Вся робота над фільмом – від розробки сценарію до виходу картини в прокат уклалася в 12 місяців. Середній Голлівудський фільм потребує в 3 рази більше часу.

Вам сподобався фільм?