Жіжі - актори, персонажі та ролі
Усі актори та їх ролі у фільмі "Жіжі"
Gigi (1958)
Хронометраж:
1:56 (116 хв)
6.3/10
303
303
6.6/10
26000
26000
Актори та персонажі
Marie-Hélène Arnaud
Персонаж Girl at Maxim's
Jack Ary
Персонаж Waiter at "Palais de Glace" (uncredited)
Daniel Aubé
Персонаж A boy at Jardins des Tuileries (uncredited)
Richard Bean
Персонаж Harlequin (uncredited)
Jacques Bertrand
Персонаж Maitre d'Hotel Maxim's (uncredited)
Paul Cristo
Персонаж Restaurant Patron (uncredited)
Hubert de Lapparent
Персонаж Gaston's Private Secretary (uncredited)
Edwin Jerome
Персонаж Charles - Alicia's Butler (uncredited)
Maurice Marsac
Персонаж Prince Berensky (uncredited)
Bernard Musson
Персонаж Guest at Maxim's (uncredited)
Dorothy Neumann
Персонаж Designer (uncredited)
Maruja Plose
Персонаж Mannequin (uncredited)
Roger Saget
Персонаж Pierre (uncredited)
Marilyn Simms
Персонаж Redhead (uncredited)
Lydia Stevens
Персонаж Simone (uncredited)
Jack Trevan
Персонаж Coachman (uncredited)
François Valorbe
Персонаж Henri - Gaston's Butler (uncredited)
Betty Wand
Персонаж Gigi (singing voice) (uncredited)
Leroy Winebrenner
Персонаж Lifeguard (uncredited)
Що залишилося за кадром
- У всіх сценах з Леслі Карон кішка реагувала з певною нервовою агресивністю, але режисер Вінсент Міннеллі наполягав на зйомках саме цієї тварини, тож кішку довелося накачати заспокійливим.
- Наступного дня після того, як фільм завоював дев'ять «Оскарів», телефоністкам у кінокомпанії «MGM» було наказано відповідати на дзвінки словами «Алло, Ем-Жижи-Ем».
- Спочатку, після завершення роботи над фільмом, сценарист Алан Джей Лернер (1918-1986) і композитор Фредерік Лоу (1901-1988) були розчаровані. Лернер вважав темп фільму надто повільним і гадав, що фільм можна і потрібно скоротити на двадцять хвилин. Він запропонував внести відповідні зміни, але це означало б додаткові витрати в сумі $300 000, і продюсер Артур Фрід (1894-1973) категорично відмовився. Команда композиторів запропонувала викупити 10% фільму за $300 000, а потім запропонувала ще $3 мільйони – щоб фільм взагалі не випускали в прокат. На керівництво кінокомпанії «MGM» це справило таке враження, що вони погодились на запропоновані зміни, для чого знадобилося одинадцять днів перезйомки багатьох сцен, а виділений на проєкт бюджет був перевищений на $400 000. Як би там не було, тестові перегляди показали зміну сприйняття фільму з байдужо-прихильного (до всіх цих змін) на набагато тепліше (після змін), і Лернер вирішив, що ось тепер робота над фільмом справді закінчена.
- Із зйомками в Парижі довелося поквапитися, поки там стояла хороша погода, тож актори були змушені просто відкривати рот під акомпанемент фортепіано, тому що пісні ще не були записані.
- Для сцени в ресторані «Le Bois» художник по костюмах Сесіль Бітон (1904-1980) був змушений створити понад 150 костюмів відповідного історичного періоду, а для сцени в ресторані «Maxim’s» — 20 шикарних вечірніх суконь для дам. У Парижі з костюмами було напружено, однак коли знімальна група перебралася в Голлівуд, на складах кінокомпанії знайшлося все необхідне як в плані одягу, так і в плані меблів.
- Під час зйомок на натурі автори фільму нерідко звертали увагу на те, як суворо з ними поводяться представники місцевого керівництва, і як вони вимагають, щоб після завершення зйомок все повернули в попередній стан. Артуру Фріду це так набридло, що одного разу, коли під час зйомок в ресторані «Maxim's» з стелі обіднього залу впало дзеркало і, звісно ж, розбилося, він перелякався, припустивши, що тепер адміністрація ресторану виставить кіношникам непосильну суму в тисячі доларів. Адміністратор, правда, його заспокоїв, заявивши, що дзеркала зі стелі падають регулярно через те, що любителі шампанського постійно потрапляють в них пробками, і додавши, що спеціально для таких випадків в ресторані тримають запас дзеркал.
- Коли Алан Джей Лернер зустрівся в Парижі з Леслі Карон, щоб обговорити роботу в майбутньому фільмі, він звернув увагу на те, що Карон, француженка за походженням, настільки адаптувалася до англійської культури, що навіть розмовляє абсолютно без акценту.
- Спочатку, після завершення роботи над фільмом, сценарист Алан Джей Лернер (1918-1986) і композитор Фредерік Лоу (1901-1988) були розчаровані. Лернер вважав темп фільму надто повільним і вважав, що фільм можна і потрібно скоротити на двадцять хвилин. Він запропонував внести відповідні зміни до фільму, але все це означало б додаткові витрати в сумі $300 000, і продюсер Артур Фрід (1894-1973) категорично відмовився. Команда композиторів запропонувала викупити 10% фільму за $300 000, а потім запропонувала ще $3 мільйони – щоб фільм взагалі не випускали в прокат. На керівництво кінокомпанії «MGM» це справило таке враження, що вони погодилися на запропоновані зміни, для чого знадобилося одинадцять днів перезйомки багатьох сцен, а виділений на проєкт бюджет був перевищений на $400 000. Як би там не було, тестові перегляди показали зміну сприйняття фільму з байдужо-прихильного (до всіх цих змін) на набагато тепліше (після змін), і Лернер вирішив, що ось тепер робота над фільмом дійсно закінчена.
- Під час зйомок на натурі автори фільму нерідко звертали увагу на те, як суворі з ними представники місцевого керівництва, і як вони вимагають, щоб після закінчення зйомок все повернули в попередній стан. Артуру Фріду це так набридло, що одного разу, коли під час зйомок у ресторані «Maxim’s» зі стелі обідного залу впало дзеркало і, звісно, розбилося, він перелякався, припустивши, що тепер адміністрація ресторану виставить кіношникам непідйомний рахунок на тисячі доларів. Адміністратор, правда, його заспокоїв, заявивши, що дзеркала зі стелі падають регулярно через те, що любителі шампанського постійно потрапляють у них пробками, і додавши, що спеціально для таких випадків у ресторані тримають запас дзеркал.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
