Відділ кавалерії Союзу відправляється в тил конфедератів чисельним складом для знищення залізничного постачального центру. Разом з ними відправляють лікаря, який відразу викликає неприязнь у командира. Таємний план місії підслуховує південна красуня, яку необхідно взяти з собою, щоб забезпечити її мовчання.

Що залишилося за кадром

Цей фільм започаткував епоху мега-гонорарів зірок кіноекрану. Джон Уейн (1907-1979) та Вільям Холден (1918-1981) отримали за участь у фільмі по $775 000 плюс 20% загального прибутку – гонорари за тих часів нечувані. У підписанні фінального контракту брали участь 6 компаній, а в тексті було вдвічі більше сторінок, ніж у сценарії, проте фільм у прокаті провалився, і про загальний прибуток довелося забути.
Особистий лікар наказав Джону Форду (1894-1973), відомому надмірним захопленням міцними напоями, триматися подалі від алкоголю, інакше для нього все може закінчитися дуже й дуже погано. Форд, який був відомий всім ще й власною впертістю, тим не менш підкорився. На жаль, тривала стриманість вилилася в ще більш різке та грубе, ніж зазвичай, ставлення до решти учасників знімального процесу. Чи випив Форд, чи ні, але найбільше зазвичай діставалося Джону Вейну, і зйомки цього фільму не стали винятком. Форд категорично зажадав, щоб і Вейн також не торкався спиртного, хоча лікарь ні про що таке його не попереджав. Вейн благав продюсера Мартіна Рекіна (1918-1976) забрати його від всюдисущого Форда хоча б на хвилину, і Рекін погодився допомогти. Він заявив Форду, що на плівці зуби Вейна виглядають надто жовтими, і що їм з Вейном та Вільямом Холденом (1918-1981) потрібно з’їздити в Новий Орлеан, щоб зуби відбілити. Ця трійця влаштувала в Новому Орлеані знатну гулянку і, зрештою, повернулася до розлюченого Форда, якому вже донесли, в скількох барах вони встигли погуляти. Незважаючи на цей випадок, Форд до кінця зйомок краплі в рот не взяв.
У Луїзіані та Міссісіпі Джон Форд заплатив чорношкірим акторам масовки рівно стільки ж, скільки платив білим акторам масовки.
На одну з ролей у фільмі Джон Форд взяв Алтею Гібсон (1927-2003). Зроблено це було для залучення афроамериканської аудиторії. Гібсон була американською тенісисткою-аматоркою та гольфісткою, лідером світового жіночого тенісу у другій половині 1950-х рр. Незадовго до зйомок у цьому фільмі вона виграла і Вімблдонський турнір, а ще — відкритий чемпіонат США в 1957 та 1958 роках.
Вільне перекладення історії справді такого, що відбувся рейду кавалерійського генерала Бенджаміна Грірсона (1826-1911) зі штату Теннессі у квітні 1863 року.
Спочатку репліки героїні у виконанні Алтеї Гібсон були написані в типово негритянській манері, яку вона вважала образливою і на відріз відмовилася грати, про що і повідомила Джону Форду. Форд зазвичай вкрай негативно ставився до акторів, які починали щось вимагати під час зйомок або висувати умови, але в даній ситуації розпорядився репліки переписати.
Знищення власності залізниці на Ньютон-стейшн стало однією з найбільш історично точних сцен у всьому фільмі. Рейки скручували в петлі внаслідок нагрівання, і це називалося «вузлами Шермана» (на честь генерал-майора Вільяма Текумсе Шермана (1820-1891), він воював на стороні північан). А ще нагріті рейки кидали в річку. Таким чином рейки, які тоді були з заліза, а не зі сталі, ставали дуже крихкими і непридатними для подальшого використання.
Через закони штату Луїзіана про расову сегрегацію Алтея Гібсон була б змушена проживати окремо від решти акторів та учасників знімальної групи, тож сцени з нею зняли в основному на студії, а на виїзді знімали виключно дублерів.
Під час зйомки сцени бою неправильно впав з коня досвідчений каскадер Фред Кеннеді. Внаслідок падіння він зламав собі шию, що призвело до смерті. За твердженнями його колег, Кеннеді отримав аналогічну травму двома роками раніше, але тоді все обійшлося. Кеннеді працював у кількох фільмах Джона Форда, і режисера його загибель потрясла до глибини душі. Він зйомки припинив і розпорядився, щоб вся знімальна група повернулася в студію. За сценарієм фільм мав закінчуватися тріумфальним прибуттям сил полковника Марлоу в Батон-Руж, але через загибель каскадера Форд втратив до зйомок всякий інтерес. Він закінчив фільм сценою прощання Марлоу з Ганною та підривом мосту.

Вам сподобався фільм?