Художній фільм Фріца Ланґа за сценарієм і паралельно написаним романом Теа Фон Гарбоу. Це масштабна метафорична й науково-фантастична антиутопія, що стала найвищою сходинкою і завершенням розвитку німецького кiно-експресіонiзму. Фільм став безперечною класикою й вплинув на весь наступний розвиток кіномистецтва. Метрополіс – місто майбутнього, яке поділене на 2 рівні. Під землею знаходяться житла робітників, а над ними цехи з машинами. У верхньому місті знаходяться офіси, багаті квартали і сади розваг. Уся влада в місті належить магнату Йо Фредерсену. Його син, Фредер, здогадується про несправедливість, яка панує в Метрополісі. Спустившись в машинну зону, Фредер жахається побаченого. Не маючи сили змиритися з тим, що відбувається, він починає боротьбу зі злом.

Що залишилося за кадром

Фільм став найдорожчим проєктом в історії німецького мовчазного кіно. Незважаючи на великий успіх у критиків і цілком пристойні збори, він так і не зміг окупити витрати на його виробництво і ледь не призвів до банкрутства студії.
«Мегаполіс» був одним із улюблених фільмів Адольфа Гітлера.
Фріц Ланг зняв фільм за мотивами роману, написаного його дружиною та співавторкою Тео фон Гарбоу.
Серед журналістів, які висвітлювали для преси зйомки фільму, був Курт Сьодмак, який згодом став відомим як письменник-фантаст, а потім і як продюсер та сценарист багатьох відомих голлівудських фільмів у жанрі "trash".
Гурт Queen використовував кадри з фільму у своєму ретрофутуристичному кліпі на пісню "Radio Ga Ga".
Гурт "Арія" також використовував кадри з фільму у своєму кліпі "Відлюдник".
Зйомки тривали протягом 2 роки.
У 2008 році в Музеї кіно у Буенос-Айресі було знайдено оригінальну негативну копію повного варіанту фільму на 16-мм плівці, надруковану середині 70-х років з використанням оригінальної нітрокопії, яка після цього була знищена. Відсутні сцени були реставровані та додані до версії 2001 року. Таким чином, ця повна відновлена версія має тривалість 150 хвилин.
Під виглядом кореспондента болгарської газети на зйомки фільму потрапив Златан Дудов, і Фріц Ланг взяв його на практику. Пізніше Дудов сам став режисером; найвідоміший його фільм – "Куле Вампе, або Кому належить світ?" (1932).
Сюжет фільму був запозичений для одного з епізодів серіалу "Зоряні ворота SG-1".
У зйомках фільму взяли участь понад 37 000 акторів масових сцен, серед яких: 25 000 чоловіків (понад тисяча з них погодилися поголити голову), 11 000 жінок, 750 дітей, 100 темношкірих людей і 25 азіатів. Загалом, на зйомки фільму знадобилося 310 днів.
Для зйомок найдорожчого на той час німецького фільму у 1926 році в Бабельсберзі було спеціально побудовано найбільший у Європі кінопівтон.
Для створення моделей хмарочосів утопічного міста були запрошені найкращі німецькі архітектори того часу: Отто Хант, Еріх Кеттельхут і Карл Фолльбрехт.
Фрітцу Лангу було прикро, але Адольф Гітлер та Йозеф Геббельс виявилися великими шанувальниками фільму. Геббельс зустрівся з режисером і сказав йому, що він міг би стати "почесним арійцем", незважаючи на своє єврейське походження. Геббельс також сказав йому, що вони вирішують, хто є євреєм, а хто ні. Ланг залишив Париж тієї ж ночі та переїхав до Америки.
Сюжет фільму розгортається у 2026 році.
Цей фільм справив великий вплив на творців Супермена, Джеррі Сігела та Джо Шустера. Саме на його честь був названий місто, де проживає головний герой.
Робот з цього фільму багато років потому надихнув творців фільму "Зоряні війни: Епізод 4 – Нова надія" (1977) на створення персонажа C-3PO.
Спеціальні ефекти в цьому фільмі значною мірою створені за допомогою кадрованої анімації. Зокрема, рух автомобілів по підвісних магістралях знімали таким чином: асистенти рухали кожну мініатюрну модель. Для зображення променів світла, що повзають по стінах Нової Вавилонської Вежі, художник Еріх Кеттельхут намалював близько тисячі картин розміром 40x60 см – окреме зображення для кожного кадру.
Автором плакату до фільму є Гайнц Шульц-Нойдамм.
Прем'єра фільму відбулася в Берліні 10 січня 1927 року. Там, після кількох тижнів невдалих показів лише в одному кінотеатрі під назвою "Метрополіс", його зняли з екрану. Після цього було прийнято рішення скоротити фільм для прокату в Німеччині, причому скорочення значною мірою базувалися на американській версії. 5 серпня 1927 року була створена нова німецька версія "Метрополіса", укорочена за американським зразком і доповнена зміненими титрами. Фріц Ланг не був залучений до роботи над цією другою німецькою версією фільму.
Протягом XX століття існували лише скорочені версії фільму, що призводило до непорозумінь та неправильного тлумачення задуму автора. Починаючи з 1960-х років було здійснено декілька спроб відновлення повного фільму.
У 1984 році Джорджо Мородер створив нову реставровану версію фільму "Метрополіс" тривалістю 88 хвилин, написав музику та залучив до роботи над музичним оформленням відомих виконавців – Фредді Мерк'юрі, Джона Андерсона, Бонні Тайлер.
У 2001 році під егідою фонду імені Фрідріха Вільгельма Мурнау була створена компромісна версія фільму тривалістю 117 хвилин. Вона базувалася на різних збережених варіантах і дає досить повне уявлення про сюжет фільму.
Костюм робота (або "фальшивої Марії") був виготовлений архітектором Вальтером Шульце-Міттендорфом зі спеціального пластику, який швидко твердів на повітрі; до затвердіння з нього можна було ліпити все, що завгодно, спаювати, гнути та розпрямляти. Актрисі Бріджит Хельм довелося деякий час перебувати в гіпсовій формі, щоб костюм "механічної людини" точно відтворював контури її тіла. Костюм був знімний, приблизно як лицарські обладунки.
Для зйомки сцени затоплення житла робітників, яка триває менше 10 хвилин у фільмі, знадобилося більше шести тижнів зйомок.
Кошмарний епізод, в якому робітники ставали жертвою Молоха, знімався в середині зими. Незважаючи на прожектори та обігрівачі, у студії було надзвичайно холодно. Це особливо відчутно позначилося на статистах, більшість з яких були безробітними. Голими вони повинні були заходити в пащу бога. Фріц Ланг витратив стільки днів і дублів на зйомку цієї сцени, що його помічники боялися, що статисти повстануть. Зрештою, продюсер Еріх Поммер прийшов на майданчик і повідомив Лангу, що у них вже достатньо матеріалу для цієї сцени, і йому варто зупинитися.
Початкова тривалість фільму становила 153 хвилини. Для прокату у США компанія "Paramount" у 1927 році скоротила фільм майже наполовину, втративши багато важливих сюжетних ліній, а разом з ними й важливі мотиви дій героїв. Зокрема, основний конфлікт між Фредерсеном і Ротвангом – суперництво через померлу Гель – було повністю виключено з фільму; таким чином, зникла мотивація створення андроїда, а в кінцевому підсумку й руйнування Метрополіса. Також були повністю видалені сцени переслідування Фредера Худим та численні епізоди погоні в кінці фільму. Щоб фільм залишався зрозумілим після всіх цих скорочень, було необхідно значною мірою переробити міжтитрові вставки та в деяких місцях інакше змонтувати збережені епізоди.
Група Queen використала кадри з фільму для свого ретрофутуристичного кліпу на пісню «Radio Ga Ga».
Група «Арія» також використала кадри з фільму для свого кліпу «Відлюдник».
Під виглядом кореспондента болгарської газети на зйомки фільму потрапив Златан Дудов, і Фріц Ланг взяв його на практику. Згодом Дудов сам став режисером; найвідоміший його фільм — «Куле Вампе, або Кому належить світ?» (1932).
На розчарування Фріца Ланга Адольф Гітлер і Йозеф Геббельс виявилися великими шанувальниками фільму. Геббельс зустрічався з режисером і сказав йому, що він міг би стати почесним арійцем, незважаючи на єврейське походження. Геббельс також сказав йому, що вони вирішують, хто єврей, а хто – ні. Ланг покинув Париж тієї ж ночі і перебрався до Америки.
Робот з цього фільму багато років по тому надихнув творців фільму «Зоряні війни: Епізод 4 – Нова надія» (1977) на персонажа C-3PO.
Прем'єра фільму відбулася в Берліні 10 січня 1927 року. Там після кількох тижнів безуспішної демонстрації в одному-єдиному кінотеатрі «Метрополіс» був знятий з екрану. Після цього було прийнято рішення скоротити його і для прокату в Німеччині, причому скорочення здебільшого базувалися на американській версії. 5 серпня 1927 року було скомпоновано укорочений за американським зразком і забезпечений зміненими проміжними титрами новий німецький варіант «Метрополіса». Фріц Ланг до роботи над другою німецькою версією фільму не залучався.
У 1984 році Джорджо Мородер змонтував нову відреставровану версію «Метрополісу» тривалістю 88 хвилин, написав музику та залучив до роботи над музичним оформленням відомих виконавців — Фредді Мерк'юрі, Джона Андерсона, Бонні Тайлер.
Костюм робота (несправжньої Марії) був виготовлений архітектором Вальтером Шульце-Міттендорфом зі спеціального пластику, який швидко твердів на повітрі; до застигання з нього можна було ліпити все, що завгодно, спаювати, згинати та розпрямляти. Акторці Брігітте Гельм довелося полежати певний час у гіпсовій формі, щоб костюм «механічної людини» в точності повторював обриси її тіла. Костюм був розбірним, приблизно як лицарські обладунки.

Вам сподобався фільм?