1594 рік. Молодий драматург Вільям Шекспір знаходиться в творчій кризі: муза покинула його, грошей немає, господар театру вимагає від автора нову п'єсу в найкоротший термін. І коли, здавалося б, у письменника не залишається жодної надії на отримання нового натхнення, в його життя вторгається сама Любов в особі чарівної аристократки Віоли. Під виглядом молодого актора дівчина наймається в трупу театру, щоб зіграти головну чоловічу роль в п'єсі «Ромео і Джульєта». Віола не тільки віддана прихильниця маестро Шекспіра, але і прекрасна актриса. Існує лише одна заковика: Віола заручена з поважним дворянином, який планує відвезти майбутню дружину в далеку англійську колонію.

Що залишилося за кадром

Джуді Денч отримала премію «Оскар» за свою роль королеви Єлизавети, яка з'являється на екрані приблизно вісім хвилин у чотирьох сценах. Це одна з найкоротших ролей серед лауреатів «Оскара», поступаючись лише ролі Беатріс Стрейт у фільмі «Мережа» (1976), де вона з'являлася на екрані лише протягом шести хвилин.
П'єсу, яку ставлять для королеви на початку фільму, називають «Два джентльмени з Верони».
Головну жіночу роль, окрім Гвінет Пелтроу, могли також отримати Мег Раян, Джоді Фостер, Вайнона Райдер і Кейт Вінслет.
Джуді Денч була настільки вражена відтвореною для зйомок фільму повномасштабною копією старовинного лондонського театру Rose Theatre, що після завершення зйомок студія Miramax надала її в повне розпорядження акторки та дозволила забрати додому розбірну конструкцію.
За шість років до того, як робота над фільмом нарешті розпочалася, студія Universal підписала контракт на головну жіночу роль з Джулією Робертс. На головну чоловічу роль намагалися запросити Деніела Дей-Льюїса, але тоді актор відмовився, надавши перевагу стрічці «В ім'я батька» (1993). Зрештою, після того, як не вдалося знайти гідну альтернативу, студія вирішила відмовитися від планів постановки проєкту.
З сімома нагородами американської Кіноакадемії «Закоханий Шекспір» є володарем найбільшої кількості «Оскарів» серед фільмів, які не отримали нагороду за найкращу режисуру.
Вперше та єдиний раз за всю історію американської Кіноакадемії в один рік дві акторки були номіновані за роль одного й того ж персонажа, британської королеви Єлизавети. Джуді Денч була номінована та отримала нагороду за роль другого плану у «Закоханому Шекспірі», а Кейт Бланшетт — за головну роль в історичній драмі «Єлизавета».
Продюсер Едвард Цвік спочатку мав стати й режисером фільму, коли Universal готувалася до роботи над ним. Пізніше, коли справа зрушила з мертвої точки, він був зайнятий на зйомках трилера «Осада» (1998) у потрібний момент, і тому студія Miramax, яка перехопила фільм, була змушена шукати інших кандидатів на посаду режисера картини. Водночас продюсерська компанія Едварда Цвіка Bedford Falls все ж взяла участь у роботі над проєктом.
Ідея для фільму спала на думку сценаристу Марку Норману, коли його син Захарі зателефонував йому з Бостонського університету та запропонував написати щось про молоді роки Шекспіра в театрі Єлизавети. Автору знадобилося ще два роки, щоб розвинути цю думку.
Після того, як фінальна сцена фільму викликала неоднозначну реакцію на тестових переглядах, було вирішено переробити її за лічені тижні до запланованої на початок грудня 1998 року прем’єри. У листопаді 1998 року було знято нову версію останньої сцени з Віллом та Віолою, для чого Джозефу Файнсу довелося перервати роботу над п’єсою в одному з британських театрів, а Гвінет Пэлтроу спеціально доставили на кілька днів зі зйомок «Талановитого містера Ріплі» (1999).
У періоди численних затримок у роботі над фільмом на посаду режисера претендували Кевін Рейнольдс і Кеннет Брана.
В одній зі сцен Віола запитує Вілла: «Ти автор п'єс Вільяма Шекспіра?». Це натяк на численні сучасні теорії та домисли, що ставлять під сумнів авторство Вільяма Шекспіра.
Непривабливий вуличний хлопчик Джон Вебстер, зображений в одній зі сцен, що грається з мишами, – реальна історична особистість. Згодом він став відомим письменником, п’єси якого вирізнялися великою кількістю кривавих сцен і насильства.
Кейт Вінслет після колосального успіху «Титаніка» відмовилася від запропонованої їй ролі, надавши перевагу драмі «Священний дим» (1999) Джейн Кемпіон.
Хоча у «Закоханому Шекспірі» присутні численні фрази та фрагменти з «Ромео і Джульєтти» разом із цитатами з інших п’єс Шекспіра, сам знаменитий драматург і письменник не був згаданий серед сценаристів.
Роль Філіпа Генслоу спочатку мала дістатися Саймону Келлоу, але після того, як виробництво картини після тривалої перерви було відновлено, її отримав Джеффрі Раш. Натомість Саймон Келлоу отримав меншу за обсягом, але доволі важливу роль Тільні. Також роль Філіпа Генслоу міг отримати Мел Гібсон.
Бена Аффлека до останнього моменту не розглядали на роль у фільмі, отримавши її лише після того, як Гвінет Пелтроу надіслала продюсерам записану ними спільно касету з матеріалами для прослуховування.
Роль королеви Єлизавети могла дістатися Джулії Ендрюс.

Вам сподобався фільм?