Фактично правдива історія про те, як спартанський цар Леонід очолив надзвичайно невелику армію грецьких воїнів (300 його особистих гвардійців зі Спарти), щоб стримати вторгнення перської армії, чисельність якої, за сучасними оцінками, становила 250 000 воїнів.

Що залишилося за кадром

Зйомки проходили в Греції, у районі поселення Перахора на півострові Пелопоннес.
У батальних сценах брало участь близько 5000 військовослужбовців грецької армії.
Під враженням від кінострічки Френком Міллером було створено графічний роман про подвиг 300 спартанців, екранізований у 2007 році Заком Снайдером.
У фільмі розповідається, що в битві брав участь лише загін тілоохоронців Леоніда — 300 осіб, плюс 700 феспійців (воїни інших полісів кілька разів згадуються, але у фільмі не з’являються). Насправді військо, що протистояло персам, налічувало близько 7000 осіб, з яких близько 4000 було втрачено.
Кілька разів у фільмі можна почути, як Ксеркса називають «цар царів». Хоча цей титул (шаханшах) і походить з епохи Ахеменідів, але офіційним титулом іранських правителів став лише за часів Сасанідів, першим шаханшахом став іменуватися Ардашир Папакан.
З джерел (Геродот) відомо, що спартанські воїни носили бороди та довге волосся, яке вони, згідно з переказом, розчісували перед боєм біля Фермопіл. Між тим, у картині і Леонід, і інші спартанці, за невеликим винятком, гладко виголені та мають коротке волосся.
Вигнаний спартанський цар Демарат на піру розповідає Ксерксу про спартанців і серед іншого на питання перського царя про правителів Спарти відповідає: «Того, хто вкрав мій трон, у розрахунок не приймай, править країною не він, він лише узурпатор». При цьому він має на увазі співправителя Леоніда, царя Леотіхіда II (з роду Евріпонтідів). Водночас з історії відомо, що Демарат був вигнаний не Леотіхідом (що належав до того ж роду, що й він сам), а своїм співправителем з роду Агідів, Клеоменом Божевільним, старшим братом і попередником Леоніда на царському троні.
Перед першою атакою Ксеркс пояснює Гідарну та Мардонію свій хитрий план, кажучи, що звелів поставити важку кавалерію позаду піхоти та раптово ввести її в атаку. Однак, у ті часи у персів не могло бути важкої кавалерії — вперше важка панцирна кавалерія — катафракти — серед іранських народів з’явилася у саків і парфян, трьома століттями пізніше. За часів Ахеменідів кінниця в їх армії була представлена виключно кінними лучниками, які й беруть участь в атаці.
Коли Ксерксу приносять тіло його брата, він з сумом і гнівом вигукує: «Кір!.. Мій брате! Як це трапилось?» У реального Ксеркса не було брата на ім’я Кір, його молодшого брата звали Масиста, про його участь у поході на Грецію відомостей немає. Пізніше він підняв бунт проти царя і був убитий разом зі своєю сім’єю.

Вам сподобався фільм?