Історія про 12-ти присяжних, які обговорюють, чи винен 18-річний юнак, якого звинувачують у вбивстві свого вітчима - офіцера Російської армії, що воював у Чечні

Що залишилося за кадром

Оскільки всі 12 акторів мали постійно перебувати в кадрі, Микита Михалков уклав з усіма суворий контракт. Головна умова – на час зйомок артисти не можуть брати участь в інших проєктах. Винятком став Валентин Гафт. Його Микита Сергійович відпускав на вистави – а в цей час проводив репетиції з іншими акторами.
У картині є по-своєму унікальний момент — 10-хвилинний монолог Сергія Маковецького, знятий без єдиного склеювання загальним планом.
Як затвердили Сергія Маковецького на роль. Пізньої осені 2006 року Міхалков зателефонував Маковецькому і, не стаючи на церемонії з привітаннями, сказав у слухавку: «Маковецький, ти в Бога віруєш?» – «Хто це?» – «Не важливо, хто. Ти скажи, віруєш чи ні?» – «Ну, вірую…» – «І до храму ходиш?» – «Ходжу» – «Твої молитви почуто».
Приводом для зйомок «12» стала вимушена перерва в роботі над «Втомленими сонцем 2: Протистояння». За задумом Міхалкова, ремейк люметовського фільму не дасть застоюватися знімальній групі. Нагадаємо, що у 1978 році він точно так само, між двома серіями «Кілька днів з життя І.І. Обломова», зняв блискучий фільм «П’ять вечорів» за п’єсою Олександра Володіна.
Роль 1-го присяжного (Сергій Маковецький) мав грати Олег Меньшиков, але після прочитання сценарію він зрозумів, що це не для нього, і відмовився.
Фільм був знятий за п’ять тижнів.
Фотографія мами, яку демонструє персонаж Юрія Стоянова, насправді – це він сам, тільки добре загримований.
Імена присяжних невідомі, за винятком героя Микити Михалкова. В кінці фільму, в розмові з чеченським хлопчиком з’ясовується, що його звати Микола. У телевізійній версії, в епізоді на вулиці, де присяжні роз’їжджаються по домівках, в діалозі між «таксістом» (Сергій Гармаш) та «євреєм» (Валентин Гафт) вони розповідають одне одному, що їх звати Аркадій (таксист) і Павло (єврей).
У фільмі присутнє запозичення з більш ранньої стрічки Микити Михалкова («Родня», 1981) — раптовий дзвінок будильника в портфелі, який персонаж вимикає, вдаряючи по портфелю.
Епізод із собакою, що несе відірвану людську кисть, запозичено зі знаменитого фільму Акіри Куросави «Тілоохоронець».
Оскільки всі 12 акторів повинні були постійно перебувати в кадрі, Микита Михалков уклав з усіма суворий контракт. Головна умова — на час зйомок артисти не можуть брати участь в інших проєктах. Винятком став Валентин Гафт. Його Микита Сергійович відпускав на вистави – а в цей час проводив репетиції з іншими акторами.
Як Сергія Маковецького затвердили на роль. Пізньої осені 2006 року Михалков подзвонив Маковецькому і, не розпитуючи про «здрастуйте», сказав у слухавку:«Маковецький, ти в Бога віруєш?»- «Хто це?»- «Не важливо, хто. Ти скажи, віруєш чи ні?»- «Ну, вірую…»- «І до храму ходиш?»- «Ходжу»- «Твої молитви почуто».
Приводом для зйомок «12» стала вимушена перерва в роботі над «Втомленими сонцем 2: Протистояння». За ідеєю Михалкова, ремейк люметовського фільму не дасть застоюватися знімальній групі. Нагадаємо, що в 1978 році він точно так само, між двома серіями «Кілька днів з життя І.І. Обломова», зняв блискучий фільм «П'ять вечорів» за п'єсою Олександра Володіна.
Імена присяжних невідомі, за винятком героя Микити Михалкова. В кінці фільму, в розмові з чеченським хлопчиком з'ясовується, що його звати Микола. В телевізійній версії, в епізоді на вулиці, де присяжні роз'їжджаються по домівках, в діалозі між «таксістом» (Сергій Гармаш), і «євреєм» (Валентин Гафт) вони розповідають один одному, що їх звати Аркадій (таксист) і Павло (єврей).
У фільмі присутнє запозичення з більш ранньої стрічки Микити Михалкова («Родня», 1981) — раптово дзвінок будильника в портфелі, який персонаж вимикає, вдаряючи по портфелю.
Епізод з собакою, що несе відірвану людську кисть, запозичено зі знаменитого фільму Акіри Куросави «Тілоохоронець».

Вам сподобався фільм?