Леона Стівенсон прикута до ліжка і використовує телефон, щоб підтримувати зв'язок із зовнішнім світом. Одного дня вона випадково підслуховує змову про вбивство по телефону і відчайдушно намагається дізнатися, хто є запланованою жертвою.

Що залишилося за кадром

Сценарій фільму Люсіль Флетчер написала на основі власної радіопостановки. Голлівудська цензура спочатку виступила проти тих моментів у сценарії Флетчер, які торкалися теми наркоторгівлі, в результаті порівняно з радіоверсією сценарій був серйозно відредагований.
Обручальна каблучка з величезним смарагдом, яку носить героїня Барбари Стенвік (1907-1990), була справжньою – і досить дороговартісною – ювелірною прикрасою, яку студія на деякий час запозичила у лос-анджелеської ювелірної компанії Harry Winston Jewelers. Після завершення кожного знімального дня каблучку прибирали в сейф компанії Paramount Pictures.
Портсигар з дорогоцінним каменем на застібці, який героїня Барбари Стенвік простягає персонажу у виконанні Берта Ланкастера (1913-1994), належав самій актрисі. Це був подарунок від її близької подруги Джоан Кроуфорд (1904-1977).
Барбара Стенвік запевняла, що сивіти так рано почала саме через жах, який вона зображала в сценах у спальні.
Режисер Анатоль Литвак (1902-1974) і Берт Ланкастер регулярно сварилися щодо того, як саме слід грати роль Генрі. Ланкастер навіть погрожував взагалі піти з проєкту. Того разу Литвак з Ланкастером свої розбіжності владнали, але більше вже один з одним не працювали.
У ролі консультанта Роберта Редфорда виступав колишній директор ЦРУ Річард Хелмс (1913-2002).
Єдиний художній фільм, який знімали у Всесвітньому торговому центрі.
Дія фільму розгортається взимку, а знімали його восени. Перед початком зйомок з дерев на вулицях довелося обірвати листя. За цим процесом особисто спостерігав Роберт Редфорд, щоб переконатися, що рослинам не завдадуть ніякої шкоди.

Вам сподобався фільм?