Бешкетники з Тімпельбаху - відео, тизери та кадри зі зйомок

Усі відео, тизери та кадри зі зйомок фільму "Бешкетники з Тімпельбаху"

Les Enfants de Timpelbach (2008)

Хронометраж: 2:13 (133 хв)

6.104/10
371

5.8/10
1200

Всё про фільм

Відео 0

Фото 9

Актори та персонажі

Що залишилося за кадром

Фільм заснований на однойменній дитячій книзі німецького письменника Генрі Вінтерфілда «Тімпетилль – місто без батьків», яка вперше була опублікована у Швейцарії в 1937 році. Основним для книжки послужила, своєю чергою, історія, яку в 1933 році майбутній письменник придумав для свого хворого на скарлатину та прикутого на довгий час до ліжка сина Томаса. Її він розповідав по короткому уривку кожного дня під час хвороби. У французькому перекладі ця книга відома під назвою «Діти з Тімпельбаха».
Майбутній режисер фільму Ніколя Бері прочитав книжку Генрі Вінтерфілда дитиною у 9 років. Три роки по тому він перечитав повість, уявляючи собі можливість поділитися в майбутньому пригодами улюблених героїв. Одержимий ідеєю екранізувати книгу він спостерігав за шкільними виставами, стажувався у знімальні групи фільмів і зняв дві короткометражки, одну з яких якраз надихнули «Діти з Тімпельбаха». Прагнучи отримати права на екранізацію у спадкоємців автора, Ніколя Бері вийшов на продюсера Дмитра Рассама, разом з яким приступив до розробки проєкту, що зайняв чотири роки.
Як це часто буває у випадках, коли проєкт виношується багато років, Ніколя Бері приступив до роботи над сценарієм ще до зустрічі з Дмитром Рассамом та придбання прав на книгу. Однак цю «нульову» версію сценарію було визнано незадовільною самим її автором. Продюсер запропонував йому в напарники Ніколаса Пефеллі, який перед цим щойно закінчив свою частину роботи над сценарієм кримінальної драми «Пророк» (2009). Творча співпраця дуету сценаристів тривала вісімнадцять місяців, протягом яких вони невпинно зустрічалися кожні два або три дні.
Підходячи до кастингу на дитячі ролі, режисер Ніколя Бері спочатку хотів запросити виключно дітей, які не мають жодного досвіду акторської роботи. Його задумом було досягти максимальної природності та натуралізму. Однак від цієї ідеї довелося швидко відмовитися. Педантичний режисер склав набір карток, кожна з яких містила максимально детальну інформацію про юного героя (психологічний профіль, особливі прикмети, прихильності та статус у селі). Це дуже сильно допомогло йому безпосередньо при кастингу акторів на ключові ролі.
Мріючи зняти свій фільм на локації, а не в павільйонах студії, режисер Ніколя Бері заздалегідь детально опрацював всю візуальну частину невеликого селища головного місця подій. Пошуки відповідного місця почалися у французькій Ельзасії, однак усі місцеві селища здалися йому надто сучасними. Наступною ціллю мав стати департамент Авейрон на півдні Франції, однак у цей момент прийшло повідомлення про підготовку копродукції з Бельгією та Люксембургом. Саме в цих двох країнах пройшла більша частина зйомок фільму.
Нова серія пошуків відповідного місця для зйомок у Бельгії теж довго не давала результатів. Зневірені до кінця продюсери були вже готові погодитися на студійні зйомки, коли чисто випадково їм порадили звернути увагу на одне валлонське селище на півдні Бельгії, де проходили зйомки зовсім іншого фільму. Потрапивши туди, режисер Ніколя Бері закохався в нього з першого погляду. Укріплене селище сімнадцятого століття використовувалося часто для всякого роду середньовічних фестивалів і ідеально підходило для всіх цілей режисера.
Оскільки дія фільму відбувається в невизначеному часі, художник по костюмах Патрік Лебретон змішав в одязі героїв сучасні елементи з елементами моди 10-30-х років ХХ століття. Він також уважно стежив за кастингом на дитячі ролі з тим, щоб одяг кожного актора відповідав особистим якостям його самого і його персонажа.

Вам сподобався фільм?