Полковник Майк Кірбі відбирає дві групи найкращих "Зелених беретів" для двох місій у Південному В'єтнамі. Перша – посилити табір, який намагається захопити ворог. Друга – викрасти північнов'єтнамського генерала.

Що залишилося за кадром

Екранізація твору Робіна Мура.
Знімальна група користувалася повною підтримкою Пентагону, завдяки чому у фільмі показано реально застосовувані у В'єтнамі літаки та вертольоти, яких немає у багатьох пізніших фільмах на цю тематику.
Під час зйомок постійною проблемою було пристрасть Альдо Рея до спиртного. Іноді доходило до того, що деякі його репліки доводилося промовляти іншим акторам.
У 1967 році режисер і актор Джон Вейн написав листа президенту США від Демократичної партії Ліндону Джонсону з проханням про сприяння у зйомках фільму на тему в’єтнамської війни. Міністерство оборони США вже надавало кінематографістам допомогу в роботі над фільмами «Піски Іводзіми» (Аллан Дуон, 1949) і «Найдовший день» (Кен Еннакін, Ендрю Мартон, Герд Освальд, Бернхард Віккі, Дерріл Ф. Занук, 1962). Його прохання в особистій розмові з Джонсоном підтримав Джек Валенті, тодішній президент Американської асоціації кінокомпаній. Джонсон розпорядився надати допомогу в роботі над фільмом, і на світ з’явилися «Зелені берети» — один із найсуперечливіших фільмів усіх часів.
Персонаж Джона Уейна полковник Майк Кірбі списаний з Лаурі Терні, капітана фінської армії, який брав участь у Зимовій війні (конфлікт між СРСР і Фінляндією, 1939-1940) і т.зв. «війні-продовженні» (радянсько-фінська війна, 1941-1944), а згодом приймав участь у війні у В'єтнамі в складі армії США.
Деякі декорації в'єтнамського села були настільки реалістичними, що після закінчення роботи над фільмом їх не стали розбирати, і згодом серед них тренувалися війська, призначені до відправки у В'єтнам.
В'єтнамці, які представляють у фільмі супротивні армії, озброєні однозарядними гвинтівками. Автоматичної зброї у фільмі практично немає. У початковий період в'єтнамської війни так і було насправді, і багато в'єтконговців мали зброю часів Другої світової війни виробництва Великобританії або США, придбану у китайців. Автомат АК-74 став з'являтися лише в середині 1960-х рр., але в голлівудських запасах їх було мало, тому як реквізит вони не використовувалися.
Керівництво кінокомпанії «Warner Bros.» відчувало деякі сумніви щодо затвердження режисером картини Джона Уейна через провал у прокаті його попередньої режисерської роботи – пригодницької драми «Аламо» (1960), що обійшлося студії в кругленьку суму. Тому стати режисером йому дозволили лише за умови згоди на присутність на знімальному майданчику другого режисера, і на цю посаду призначили Рея Келлогга. Перше Келлогг знімав лише фільми категорії «Б», проте вже зумів проявити себе в якості другого режисера в роботі над кількома великими проєктами.
Насправді значна частина військових кореспондентів починала з підтримки уряду США та його залученості в конфлікт у В'єтнамі, але згодом ці люди змінювали думку на протилежну, особливо після того, як побували у В'єтнамі у відрядженні і побачили все, що там коїлося власними очима.
Мервін ЛеРой розповідав згодом, що до нього звернулися продюсери і попросили допомогти Джону Уейну з режисурою. ЛеРой погодився, але за умови, що про це його попросить сам Уейн. Той попросив і ЛерРой став третім режисером фільму, правда, без згадки його імені в титрах.

Вам сподобався фільм?