Прянощі та пристрасті - актори, персонажі та ролі
Усі актори та їх ролі у фільмі "Прянощі та пристрасті"
The Hundred-Foot Journey (2014)
Хронометраж:
2:2 (122 хв)
7.305/10
1394
1394
7.3/10
91000
91000
Актори та персонажі
Clément Sibony
Персонаж Jean-Pierre
Alban Aumard
Персонаж Marcel
Shuna Lemoine
Персонаж Mayor's Wife
Malcolm Granath
Персонаж Swedish Chef
Abhijit Buddhisagar
Персонаж Baleine Grise Porter
Masood Akhtar
Персонаж Anwar
Arthur Mazet
Персонаж Waiter
Laetitia de Fombelle
Персонаж Female Officer
Cédric Weber
Персонаж Officer
Robert Gailhard
Персонаж Mushroom Stall Holder
Paul Daubeze
Персонаж Poultry Man
Didier Joy
Персонаж Monsieur Itan
Max Rangotte
Персонаж Angry Man
Saachi Parekh
Персонаж Young Aisha
Shaunak Parekh
Персонаж Young Mukhtar
Audrey Meschi
Персонаж Baleine Grise Cook
Christian Allieres
Персонаж Cafe Server
Patrick Blatger
Персонаж Mechanic
Frederic Violante
Персонаж Bike Rider
Piero Filippi
Персонаж Dog Walker
Chantal Filippi
Персонаж Dog Walker's Wife
Sanjay Sharma
Персонаж Mob Leader
Jean Kinsell
Персонаж French Critic (uncredited)
Що залишилося за кадром
- Фільм знятий за мотивами роману "Шлях, що триває сто кроків" (The Hundred-Foot Journey) Річарда Ч. Морайса.
- Фільм знімався на мальовничому півдні Франції, повністю відповідаючи описаним у сценарії пейзажам Південних Піренеїв. Ресторани "Плакуча верба" та "Садиба Мумбаї" були побудовані в містечку Сент-Антонен-Нобль-Валь. Крім того, інтер'єри ресторанів знімалися в будинках сусіднього містечка Карлю.
- Коли у фільмі Гассан готує омлет для мадам Малорі, він використовує рецепт, за яким батько актора Манніша Даяла, який зіграв Гассана, готував омлет своєму синові.
- Кожен вихідний під час зйомок актор Ом Пурі запрошував колег до себе додому і пригощав їх традиційними індійськими стравами. На цих вечірках усі актори стали ближчими, що зробило стосунки між їхніми героями більш природними.
- Локацією, яка ідеально підходила для зйомок зовнішніх сцен фільму "Плакуча верба", став невеликий сільський будинок у сільській місцевості неподалік від проселочної дороги – елегантна споруда XIX століття, захована за масивними живоплотами. Будівля в буржуазному архітектурному стилі, яка називається "Ла Дюранти", була збудована на рубежі століть двома сестрами. Інтер'єри будівлі використовувалися для зйомок сцен у спальні мадам Малорі, а також сцен у самому ресторані (кухня "Плакучої верби" пізніше була побудована в павільйонах кіностудії).
- Під час пошуків екстер'єру ресторану "Усадьба Мумбаї", скаути сподівалися знайти будівлю поблизу дороги, щоб пізніше створити оточення ресторану максимально схожим на екстер'єр "Плакучої іви". Був знайдений великий житловий будинок у місті Карлюс, де проживало лише 650 людей. Місто знаходилося за десять кілометрів від Сент-Антонена. На жаль, будинок був розташований далеко від дороги, проте власник люб'язно дозволив працівникам знімальної групи прокласти дорогу та обнести будівлю стіною з імітації каменю. Більше того, фермер навіть дозволив побудувати фасад "Плакучої іви" на іншому боці дороги, прямо в одному з його полів. Сцени, дія яких відбувалася між двома ресторанами, знімалися на цій дорозі, яку проклали кінематографісти. Двоповерховий каркас "Плакучої іви" оточував масивний хромакейний екран. Крім того, для утримання великої освітлювальної установки використовувався величезний кран, висотою з п'ятиповерхову будівлю.
- Зйомки у Франції тривали 52 дні. А ще чотири дні знімальна група працювала в Індії.
- Мансур, намагаючись переконати батька покинути місто, повідомляє йому, що ресторан навпроти має зірку Мішлен. Батько каже: "Я знаю, я бачив". Він не міг її побачити, оскільки політика путівника Michelin полягає в тому, що клієнт може дізнатися про кількість зірок лише з самого путівника. У разі порушення цього правила компанія залишає за собою право виключити ресторан із рейтингу.
- Фільм знятий за романом «Шлях довжиною в сто кроків» (The Hundred-Foot Journey) Річарда Ч. Мораїса.
- Фільм знімався на мальовничому півдні Франції, у повній відповідності з описами в сценарії пейзажів Південних Піренеїв. Ресторани «Плакуча верба» та «Садиба Мумбаї» були збудовані у містечку Сент-Антонен-Нобль-Валь. Крім того, інтер'єри ресторанів знімалися в будинках сусіднього містечка Карлю.
- Мансур, переконуючи батька покинути місто, повідомляє йому, що ресторан навпроти має зірку Мішлен. Батько каже: «Я знаю, я бачив». Він не міг її бачити, оскільки політика Червоного гіда Мішлен полягає в тому, що клієнт може дізнатися про кількість зірок лише з самого гіда, у разі нехтування цим правилом компанія залишає за собою право виключити ресторан з рейтингу.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
