Біллі Пілгрім, ветеран Другої світової війни, виявляється таємничим чином відірваним від часу, так що він здатний подорожувати, сам того не бажаючи, від днів свого дитинства до днів свого своєрідного життя на далекій планеті під назвою Тралфамадор, проходячи через свій гіркий досвід військовополоненого в німецькому місті Дрездені, над яким нависає невідворотна тінь невимовної трагедії.

Що залишилося за кадром

Екранізація однойменного роману Курта Воннегута мл.
Фільм знімали в США в штаті Міннесота та в Чехословаччині в Празі.
Знаменита фраза «And so it goes» («Такі справи») в романі (1969) Курта Воннегута мл. (1922-2007) повторюється понад 100 разів, а в цій екранізації її жодного разу не вимовляють.
Курт Воннегут мл., автор літературного першоджерела, був у роки Другої світової війни військовополоненим. В полон він потрапив 22 грудня 1944 року під час битви в Арденнах, будучи розвідником 106 піхотної дивізії. Те саме відбувається і з героєм книги, якого німці відправляють до концентраційного табору. Крім усього іншого, Воннегут пережив бомбардування Дрездена і теж описав його в романі.
Незадовго до бомбардування Дрездена до американських військовополонених звертається певний Говард Кемпбелл-молодший. У 1961 році Воннегут написав роман «Мати Темрява», в центрі якого помістив цього персонажа, а згодом Кіт Гордон зняв за ним фільм (1996) з Ніком Нолті в головній ролі.
Коли мати Біллі відвідує його в лікарні, то говорить про те, що він пережив у Дрездені, з Еліотом Роузуотером. Це герой роману Воннегута 1965 року «Дай вам бог здоров'я, містере Роузуотер, або Не кидайте перлин перед свинями», згодом його зіграє Кен Хадсон Кемпбелл у комедії Алана Рудольфа «Сніданок для чемпіонів» (1999).

Вам сподобався фільм?