День жінки

Day of the Woman (1978)

Хронометраж: 1:41 (101 хв)

6.006/10
604

5.7/10
34000

Всё про фільм

Відео 1

Фото 53

Актори та персонажі

Дата прем'єри

1978-11-02

Країна

Сполучені Штати

Продакшн

Deja Vu LLC., Cinemagic Pictures, The Jerry Gross Organization

Жанр

Жахи, Трилер

Бюджет

$650 000

Збори

$0

Сайт

http://www.ispitonyourgravemovies.com

Режисер

Меїр Зархі

Актори

Камілла Кітон, Ерон Табор, Річард Пейс, Anthony Nichols, Gunter Kleemann, Alexis Magnotti, Tammy Zarchi, Terry Zarchi, Traci Ferrante, William Tasgal
Усі актори та ролі (10)

Сценарій

Меїр Зархі

Продюсер

Меїр Зархі, Joseph Zbeda

Оператор

Nouri Haviv

Композитор

Художник

Кастинг

Монтаж

Меїр Зархі
Вся команда (10)

• Четверо акторів, залучених до фільму, попросили режисера дозволити їм зіграти оголеними, щоб впоратися з власним збентеженням і на знак солідарності з акторкою Каміль Кітон, чию героїню в більшості сцен показано без одягу.
• Шрам на лівій стороні обличчя Дженніфер – справжній. Він залишився після автомобільної аварії, в яку в юності потрапила Каміль Кітон. В епізодах після групового зґвалтування гримери шрам спеціально підкреслювали. У початкових сценах і в кінцівці його ретушували.
• Усі крупні плани знімалися камерою, встановленою на звичайний візок з магазину.
• Спочатку прем'єра фільму відбулася під назвою «Day of the Woman», проте касові збори не вражали. У 1981 році дистриб'ютор перевипустив фільм під назвою «Я плюю на ваші могили», запозичивши таку назву у французької драми 1959 року. Цього разу фільм привернув увагу глядацької аудиторії. На цьому тлі кінокритик і телеведучий Роджер Еберт (1942-2013) з другом, кінокритиком і журналістом Джином Сіскелом (1946-1999), навіть організували громадську кампанію проти фільмів, у яких демонструється жорстоке поводження з жінками.
• Бюджет фільму не передбачав участі в зйомках каскадерів і дублерів, тому всі трюки акторам довелося виконувати самим.
• Саундтреку як такого у фільму немає. Мейр Закрі хотів додати до відеоряду музику, але так і не знайшов нічого підходящого.
• Епізод зґвалтування знімали в будинку Нурі Хавіва, оператора фільму та друга режисера Мейра Зарки.
• Саундтреку як такого у фільму немає. Мейр Заркі хотів додати до відеоряду музику, але так і не знайшов нічого підходящого.
• Епізод зґвалтування знімали в будинку Нурі Хабіба, оператора фільму та друга режисера Мейра Заркі.
• Сценарист Мейр Заркі розповідав, що на роботу над цим фільмом його надихнув один випадок. Одного разу вони з приятелем та дочкою цього приятеля проїжджали повз парк і побачили, як з кущів виповзає оголена та вся в крові дівчина. Вони її підібрали, відвезли дочку приятеля додому і заспорили, куди везти дівчину – до лікарні чи до поліцейської дільниці. Вирішили відвезти спочатку в поліцію. Там черговий офіцер (який, за словами Заркі, просто ганьбив звання поліцейського) наполягав на тому, щоб перед поїздкою до лікарні дівчина відповіла на питання про ґвалтівників, хоча у неї була зламана щелепа, і говорити вона була в змозі лише з труднощами. Зрештою Заркі перервав допит і заявив, що везе дівчину до лікарів. Згодом він дізнався, що на дівчину напали, коли вона йшла на побачення і вирішила скоротити дорогу через парк. Її батько надіслав Заркі лист з подякою та пропозицією винагороди, від якої Заркі відмовився.
• Під час зйомок другої сцени зґвалтування один з членів знімальної групи звільнився, заявивши, що насильства більше не витримає. Посеред знімального періоду звільнилася гримерка, яка сама в минулому стала жертвою групового зґвалтування (про сюжетну лінію фільму вона знала заздалегідь, але погодилася в ньому попрацювати).
• На постері фільму зображена жінка в лахмітті, яка стискає в руці закривавленний ніж. Жінку показано ззаду, так що обличчя не видно, але для постера знімалася Деми Мур. Річ у тім, що коли справа дійшла до випуску постера, Чарльз Бенд вирішив, що виконавиця ролі головної героїні Каміль Кітон надто худа, і вирішив зняти когось іншого. В той період він продюсував і знімав науково-фантастичний фільм жахів «Паразит» (1982), в якому і знімалася Мур, а та, в свою чергу, до приходу в кіно знімалася у відвертих журналах. Бенд і вибрав Мур, у якої, на його думку, була дуже красива спина, яка чудово підходила для зйомки постера, яким він його собі уявляв.
• Після зйомки однієї зі сцен зґвалтування Каміль Кітон, будучи на нервах, швидко пішла у фургон з обладнанням, там більш-менш прийшла до тями, потім повернулася і заявила режисеру та сценаристу Мейру Заркі, що якщо він хоче зняти якийсь конкретний фінал цієї сцени, то нехай роздягається і покаже, який саме. Мейр роздягнувся (труси вона йому дозволила залишити), показав, чого саме він від неї хоче, і Кітон погодилася зіграти саме так, за умови, що сцену знімуть з одного дубля.
• Коли знімали сцену смерті Метью, виконавець цієї ролі Річард Паке почав задихатися в петлі, Заркі подумав було, що той дуже переконливо грає, але потім зрозумів, що щось не так. Паке не задихався, це був просто напад паніки, оскільки він боявся висоти.
• Для зйомок сцени, в якій головна героїня гвинтом моторного човна вбиває Стенлі (цю роль зіграв Ентоні Ніколс), з моторного човна прибрали і гвинт, і весь двигун, а до резервуару з бутафорською кров’ю під’єднали садовий шланг. Коли Каміль Кітон нібито смикала шнур, через шланг просто дули, і у воді з’являлася кров.
• Спочатку прем'єра фільму відбулася під назвою «Day of the Woman», однак касові збори не вражали. У 1981 році дистриб'ютор перевипустив фільм під назвою «Я плюю на ваші могили», позичивши таку у французької драми 1959 року. Цього разу фільм привернув увагу глядацької аудиторії. На цьому тлі кінокритик і телеведучий Роджер Еберт (1942-2013) з другом, кінокритиком і журналістом Джином Сіскелом (1946-1999), навіть організували громадську кампанію проти фільмів, у яких демонструється жорстоке поводження з жінками.
• На постері фільму зображена жінка у лахміттях, яка стискає в руці закривавлену ножа. Жінка показана ззаду, так що обличчя не видно, але знімалася для постера Деми Мур. Річ у тому, що коли дійшло до випуску постера, Чарльз Бенд вирішив, що виконавиця ролі головної героїні Каміль Кітон занадто худорлява, і вирішив зняти когось іншого. В той період він продюсував і знімав науково-фантастичний фільм жахів «Паразит» (1982), в якому і знімалася Мур, а та, в свою чергу, до приходу в кіно знімалася у відвертих журналах. Бенд і вибрав Мур, у якої, на його думку, була дуже красива спина, яка прекрасно підходила для зйомки постера, яким він його собі уявляв.