Ніколас Ван Ортон - саме втілення успіху. Він досягає мети, він незворушний і спокійний, звик тримати будь-яку ситуацію під контролем. На день народження Ніколас отримує незвичайний подарунок - квиток для участі в «Грі». Йому обіцяють, що гра поверне яскраві почуття, дозволить відчути смак і гостроту життя. Вступивши в гру, Ніколас починає усвідомлювати, що ця гра - не жарт, гра не на життя, а на смерть.

Що залишилося за кадром

Девід Фінчер розповів у інтерв'ю англійському журналі Empire, що в кожній сцені фільму присутня страва під назвою "хеггіс" (англ. haggis). Це пов'язано з прізвиськом оператора фільму Савідіса Харріса – Haggis.
Джоді Фостер планувала взяти участь у зйомках фільму, але не змогла через щільний робочий графік.
Сюжет фільму заснований на реальній рольовій грі, популярній у США. Ідея цієї гри походить з фільму 1980 року "Полуночне безумство". У фільмі "Гра" також можна знайти відсилання до роману Джона Фаулза "Волхв".
Головний герой носить золотий годинник Patek Philippe.
Спайк Джонс з'явився у короткій ролі медичного працівника, який світить Ніколасу світлом в очі в кінці фільму.
Коли Ніколас заходить у номер готелю Nikko, на телевізорі можна побачити кадри з порнофільму, в якому знімається відомий актор еротичного кінематографу Тоні Тедескі.
Окрім "правильного" розшифрування абревіатури CRS (Consumer Recreation Services), у фільмі також зустрічаються інші. Це напис на панелі приладів таксі, в якому їде Ніколас (California Regal Sedans), і надпис на фургоні, припаркованому біля будинку Крістін, звідки пізніше озброєні люди відкривають вогонь по будівлі (Cable Repair Specialists).
Книга, яку приносить з собою головний герой, якого грає Майкл Даглус, коли він приїжджає до готелю в пошуках свого брата, – це "Убити пересмішника" Гарпер Лі.
Коли головний герой хоче викликати швидку допомогу, він бере телефон і каже "батарейка розрядилася", але йому не вдається зателефонувати. У ліфті у нього вже працює телефон, тому що він дістає телефон і говорить фразу "Мережа не ловить".
Коли головний герой помічає, що синя ручка в його кишені сорочки почала протікати, сорочка на ньому стає блакитною. У наступній сцені, коли він намагається вивести пляму, сорочка вже в дрібну клітинку. Потім, коли він сідає в машину, забруднена сорочка знову стає блакитною.
У процесі зйомок Дебора Кара Ангер отримала тріщину в кістці (в нозі), а ще стрибнула в сміттєвий контейнер з щурами.
Спочатку Джоді Фостер збиралася грати сестру головного героя у виконанні Майкла Дугласа, але незабаром передумала і заявила, що хотіла б зіграти його дочку. Дуглас і режисер фільму Девід Фінчер були категорично проти цього, тож у сюжет ввели молодшого брата головного героя (його зіграв Шон Пенн). Фостер подала було до суду, вимагаючи з компанії «PolyGram» неустойку в розмірі $54,5 мільйона, але питання вдалося врегулювати позасудовим порядком. Дуглас і Фостер є друзями, і Дуглас зізнавався, що думка про те, щоб грати батька героїні Фостер, йому зовсім не імпонувала, адже різниця у віці у них лише 18 років.
Будинок головного героя в Сан-Франциско – це насправді історична вілла Філолі у Вудсайді в штаті Каліфорнія за 40 км від Сан-Франциско. Через стан кухні всі сцени там знімали при слабкому та тьмяному освітленні. Для сцен, в яких показано розмальовані графіті інтер’єри маєтку, дерев’яні стіни обшили спеціальним покриттям. Усі сцени на віллі зняли протягом одного знімального дня.
У фільмі демонструється т.зв. трикутник Пенроуза (це одна з основних неможливих фігур). Авторство цієї оптичної ілюзії приписується англійському психіатру Лайонелу Пенроузу та його сину, лауреату Нобелівської премії математику серові Роджеру Пенроузу.
Сцена, в якій герой Майкла Дугласа приходить до тями в склепі в Мексиці, є відсиланням до трилеру Сема Пекінпи «Принесіть мені голову Альфредо Гарсії» (1974), де головного героя у виконанні Уоррена Оутса закопали заживо, і йому доводиться вибиратися назовні. Викрадачі головного героя навіть одягли його так само, як був одягнений персонаж у виконанні Оутса.
Зелена книга, з якою герой Майкла Дугласа приходить в готель, в пошуках брата — це «Вбити пересмішника» Гарпер Лі.
Коли головний герой хоче викликати швидку, він бере телефон і говорить «батарейка сіла», подзвонити не вдається. В ліфті вже у нього телефон працює, оскільки він дістає телефон і говорить фразу «Мережі немає».
На 38-й хвилині фільму, коли Крістіна випадково обливає Ніколаса в ресторані, на її блузці видно червоні плями від вина. При змінах кадру плями на її сорочці зникають і з'являються знову.

Вам сподобався фільм?