Ви боїтеся висоти? А можете уявити, що Ви йдете по натягнутому канату на висоті більше 400 метрів без будь-якої страховки? Потоки вітру обдувають вас, а внизу - місто і тисячі схвильованих поглядів, спрямованих вгору. Це історія про те, як французький канатоходець Філіп Петі наважився здійснити легендарний трюк - пройти без страховки по канату, натягнутому між хмарочосами в Нью-Йорку.

Що залишилося за кадром

Сценарій фільму заснований на книзі Філіпа Петі «Дістати до хмар».
За словами режисера Роберта Земекіса, Джозеф Гордон-Левітт був єдиним актором, якого він коли-небудь розглядав на роль Філіпа Петі.
Джозеф Гордон-Левітт вільно говорить французькою, але для фільму йому довелося підтягнути паризький акцент. Слухаючи Філіпа Петі, він також відточив франко-американський акцент канатохідця і перейняв його манеру мовлення.
Роберт Земекіс загорівся мрією зробити цей фільм ще 10 років тому, коли йому в руки потрапила дитяча книга «Людина, яка ходила між вежами» («The Man Who Walked Between The Towers»).
Під час зйомок фільму актори кожної неділі збиралися разом і дивилися фільми Роберта Земекіса.
Сцена з макетом веж-близнюків є відсиланням до трилогії Роберта Земекіса «Назад у майбутнє».
Протягом восьмиденного семінару Філіп Петі особисто навчав Джозефа Гордона-Левітта жонглюванню та ходьбі по канату. До його завершення актор міг сам йти по канату, розташованому на висоті 12 футів (3,6 м). Саме на такій висоті були відзняті сцени прогулянки між будівлями Всесвітнього торгового центру.
Антен на північній вежі Всесвітнього торгового центру не було до 1978 року, а це на чотири роки пізніше, ніж події, описані у фільмі.
Коли двоє офіцерів намагаються схопити Філіпа за руку під час його «прогулянки», в одному кадрі вони буквально за крок від краю будівлі, а в наступному кадрі вони опиняються значно далі, ніж були до цього.
1 серпня 1974 року був четвер, тоді як у фільмі стверджується, що це була середа.
Після фокусу з льодяником Філіп ламає зуб з правого боку. У приймальні стоматолога він спочатку тримається за ліву щоку, і лише в середині сцени переміщує руку на підборіддя, а потім — на праву вилицю.
Коли Філіп ходить по тросу між вежами вперше, його товариш фотографує його на сучасний фотоапарат Nikon, хоча дія відбувається у 1974 році.
У сцені, коли Філіп Петі ходить по канату між вежами, крупним планом показують його ногу в крові та сліди крові на канаті (1 год 44 хв). У наступній сцені, в момент зйомки канату крупним планом, взуття героя абсолютно чисте, як і канат (1 год 45 хв).
Філіп йде по канату до Північної вежі, потім лягає на канат, лежить, встає — і опиняється обличчям до Південної вежі.
Сценарій фільму заснований на книзі Філіпа Петі «Досягти хмар».
Роберт Земекіс загорівся мрією зробити цей фільм ще 10 років тому, коли йому в руки потрапила дитяча книга «Людина, яка йшла між вежами» («The Man Who Walked Between The Towers»).
Сцена з макетом веж-близнюків є відсиланням до трилогії Роберта Земекіса «Назад у майбутнє».

Вам сподобався фільм?