Дон Бірнам, колишній алкоголік зі стажем, вже десять днів не вживає алкоголю і, здається, пережив найважче… але його тяга стає ще більш підступною. Уникаючи запланованих братом і його дівчиною вихідних за містом, він починає чотириденну п’янку, яка може стати для нього останньою – в одному з можливих сценаріїв.

Що залишилося за кадром

Рей Мілланд (1907-1986) сам звернувся до лікарні "Bellevue Hospital" за допомогою знайомих лікарів, щоб на власному досвіді відчути всі жахи відділення для п'яних. Мілланду показали металевий ліжко і замкнули в палаті. Тої ж ночі у відділення привезли чергового пацієнта, він почав кричати, у лікарні панував страшний безлад, і Мілланд скористався нагодою: коли двері залишилися відчиненими, він втік і на 34-й вулиці спробував зловити таксі. Поліцейський помітив його, актор спробував все пояснити, але той побачив на халаті Мілланди позначки "Bellevue Hospital" і повернув його назад у лікарню, незважаючи на заперечення та спроби все пояснити. Там актору знадобилося ще півгодини, щоб пояснити ситуацію адміністрації лікарні, після чого його, нарешті, відпустили.
За словами режисера Біллі Вайлдера (1906-2002), виробники алкогольних напоїв запропонували кінокомпанії "Paramount Pictures" 5 мільйонів доларів за те, щоб не випускати фільм у прокат. Знову ж таки, за його словами, якби цю пропозицію зробили йому особисто, він би її прийняв.
Лише згодом Біллі Вайлдер дізнався, що в назві фільму було допущено помилку. Роман Чарльза Р. Джексона (1903-1968), написаний у 1944 році, називався "Останні вихідні" ("останній" англійською – "last", "втрачений" – "lost").
Біллі Вайльдер вперше прочитав цей роман у потязі, який прямував до Нью-Йорка. Прибувши, він одразу зателефонував сценаристу Чарльзу Браккетту (1892-1969) в Лос-Анджелесі та наказав йому з'ясувати, чи можна придбати права на екранізацію. Того ж дня Браккет перетелефонував йому і сказав, що це можливо. Він сам нещодавно прочитав цей роман і запитав Вайльдера, що саме в книзі його так зацікавило. Вайльдер відповів, що це буде перше справжнє зображення алкоголіка – на противагу звичайним гумористичним образам.
Прагнучи створити образ людини, яка повністю знехтувала себе через алкоголізм, Рей Мілланд дотримувався дієти, харчуючись лише тостами, кавою, грейпфрутовим соком та вареними яйцями, що призвело до значної втрати ваги.
Рей Мілланд за допомогою знайомих лікарів ліг у лікарню Bellevue Hospital, щоб відчути всі жахи відділення для алкоголіків. Мілланду показали залізну ліжко і замкнули в палаті. Тієї ж ночі до відділення доставили чергового клієнта, він підняв крик, в лікарні піднялася переполох, і Мілланд скористався нагодою, втік і почав ловити таксі. Його помітив поліцейський, актор спробував все пояснити, але той помітив на халаті Мілланда лого лікарні і доставив його назад. Там у актора пішло ще півгодини на те, щоб пояснити ситуацію адміністрації лікарні, після чого його відпустили.
За словами режисера Біллі Уайлдера, виробники спиртного пропонували кінокомпанії Paramount Pictures $5 млн. за те, щоб не випускати фільм в прокат. За його ж словами, якби пропозицію робили йому особисто, він би її прийняв.
Біллі Уайлдер вперше прочитав роман в поїзді до Нью-Йорка. По приїзді він першим ділом подзвонив сценаристу Чарльзу Бракетту в Лос-Анджелес і велів дізнатися, чи можна придбати права на екранізацію. Бракетт того ж дня йому передзвонив і сказав, що можна. Він сам нещодавно прочитав цей роман і запитав Уайлдера, що саме в книзі його так привабило. Уайлдер відповів, що це буде перше справжнє зображення алкоголіка в кіно.
Прагнучи досягти образу згаслого алкоголіка, Рей Мілланд сів на дієту і сильно схуд.

Вам сподобався фільм?