Доктор Генрі Джекіл вважає, що в кожній людині існують дві чіткі сторони – добра та зла. Він вірить, що, розділивши ці дві сторони, людина може звільнитися. Йому вдається досягти цього у своїх хімічних експериментах і він перетворюється на Гайда, щоб скоювати жахливі злочини. Коли він припиняє вживання препарату, вже надто пізно.

Що залишилося за кадром

Знятий одним планом процес трансформації зовнішності Джекілла в містера Гайда являв собою вершину технічного прогресу в кінематографі того часу. Під час зйомки використовувалася складна система кольорових фільтрів, що дозволяла висвітлювати почергово окремі елементи гриму, створюючи ілюзію пластичного руху змін, що відбуваються з його зовнішністю. Пізніше Маріо Бава повторив прийом з кольоровими фільтрами у фільмі «Вампіри» (1956).
Перетворення Джекілла в Гайда відбувається у точній відповідності з теорією психіатра Чезаре Ломброзо, який вважав, що кримінальні задатки особистості можна визначити за зовнішністю. В одному з пізніших видань роботи Ломброзо як ілюстрацію було використано кадр з цього фільму.
Кадр Гайда, що притулився до скла, використано як одну з фотографій злочинців у картотеці Шерлока Холмса у фільмі Ігоря Масленникова «Шерлок Холмс і доктор Ватсон: Знайомство» (1979).

Вам сподобався фільм?