На одну з ролей у фільмі був затверджений Дастін Гоффман, але йому запропонували пройти прослуховування на фільм «Випускник». Мел Брукс легко відпустив актора на прослуховування, оскільки чудово знав про цей фільм від своєї дружини Енн Бенкрофт (затвердженої на роль місіс Робінсон) і розумів, що шансів отримати роль у нього дуже мало, проте зрештою у «Продюсерах» Гоффман вже не повернувся.
Продюсер Джозеф Е. Лавайн не хотів випускати фільм на екрани, оскільки сумнівався в його успіху, але абсолютно не сумнівався в його непристойності. Врятувати фільм вдалося завдяки втручанню Пітера Селлерса.
За межами Бродвею Зеро Мостел прославився своєю постановкою «Улісс з Найттауна». Серед дійових осіб вистави фігурував, звісно, Лео Блум. Лео Блумом назвали і персонажа Джина Уайлдера.
Мел Брукс не знає нотної грамоти, всі пісні, які він написав для фільму, Брукс спочатку промурмотів на магнітофон, а потім скористався послугами фахівця. Коли Брукс перетворив фільм на мюзикл, він написав усю музику сам, використовуючи цей самий метод.
Сцену істерики знімали наприкінці знімального дня, і виснажений Джин Уайлдер (справжнє ім'я Джером Сільберман, 1933-2016) повідомив Бруксу, що більше не в змозі працювати сьогодні. Брукс вирішив проблему, накачавши актора цукром і кофеїном, після чого сцену зняли лише з двох дублів.
Через композицію «Весна Гітлера» фільм спочатку потрапив під заборону в Німеччині, де з кінця Другої світової війни діяли закони, що забороняли пропаганду нацизму. У Німеччині фільм показали лише тоді, коли його включили до програми кінофестивалю робіт єврейських режисерів.

Вам сподобався фільм?