У 1931 році подружжя художників Ейнар і Грета Вегенер почали дивну гру. Не маючи поруч натурниці-дівчини, Грета просила свого чоловіка позувати їй у жіночій сукні. Новоявлену модель звали Лілі. Вегенери з легкістю могли розігрувати нових знайомих, представляючись подругами Гретою та Лілі. Те, що її чоловіка Ейнара більше не існує, а дівчина Лілі попри все хоче придбати повноцінне жіноче тіло, першою зрозуміла Грета.

Що залишилося за кадром

Ейнар Вегенер/Лили Ельбе не були першою людиною, якій було проведено операцію зі зміни статі. До приїзду Лілі до Берліна такі операції вже проводилися з Карлою фон Кріст, Тоні Ебель та Дорхен Ріткер. У столиці Німеччини тоді існував Інститут сексуальних наук (аналог американського Інституту імені Кінсі, який вивчав секс, гендер і репродукцію). Його заснував Магнус Гіршфельд у 1919 році. У берлінському інституті проводили операції зі зміни статі, але в 1933 році, прийшовши до влади, нацисти знищили всі архіви, тому встановити ім'я першої людини, яка вирішила змінити свою стать, більше неможливо. Операцію Лілі у Дрездені проводив Курт Варнекрос (1882-1949), а перша операція була проведена в Берліні під керівництвом самого Гіршфельда.
Коли на одну з ролей у фільмі та посаду продюсера обрали Ніколь Кідман, вважалося, що роль Герди Вегенер дістанеться комусь іншому, а сама вона зіграє Ейнара Вегенера. Першою кандидаткою на роль Герди стала Шарліз Терон, але у 2008 році вона відмовилася від участі в проєкті. Автори фільму звернулися до Гвінет Пелтроу, але та відмовилася, оскільки хотіла проводити більше часу з сім'єю. Якийсь час ходили чутки, що роль дістанеться Умі Турман. У 2010 році на роль Герди передбачалася Маріон Котійяр. Їм з Кідман хотілося знову зіграти разом після того, як вони знялися в мюзиклі Роба Маршалла «Дев'ять» (2009), а їхній проєкт «Суперниці» був покладений під сукно. Рік по тому на роль затвердили Рейчел Вайс, однак незабаром акторка покинула проєкт. Зрештою роль дісталася Алісії Вікандер. Це сталося вже у 2014 році, коли режисером майбутнього фільму став Том Гупер.
За роль у фільмі "Дівчина з Данії" (2015) Алісія Віккер була номінована на премію "Оскар" у категорії "Найкраща жіноча другорядна роль". Багато хто сприйняв це з подивом і обуренням, оскільки персонаж Герди в виконанні Алісії Віккер має у фільмі більше часу екрану та реплік, ніж Ейнар/Лілі в виконанні Едді Редмейна. Герда Вегенер присутня на екрані протягом 73 хвилини 27 секунд, тобто протягом 61,7% тривалості фільму. Тим не менш, Едді Редмейн був номінований на премію "Оскар" у категорії "Найкраща чоловіча роль". Дистриб'ютор фільму, компанія "Focus Features", зробила заяву про те, що Віккер була висунута саме в цій категорії, оскільки було вирішено, що у актриси буде більше шансів отримати золоту статуетку. Сама Віккер відмовилася від коментарів.
На самому початку зйомок фільму "Дівчина з Данії" (2015), Едді Редмейн отримав премію "Оскар" за свою роль у мелодрамі Джеймса Марша "Всесвіт Стівена Хокінга" (2014). Йому було надано тиждень для відвідування церемонії нагородження. Актор отримав статуетку і знову приступив до зйомок.
Спочатку на роль Ейнара Веґенера/Лілі Ельбе планували зняти Ніколь Кідман. Вона ж мала стати продюсеркою. Кідман багато років мріяла зіграти в цьому фільмі, в певний період часу, коли виникли труднощі з пошуком режисера та спонсорів, вона навіть думала про те, щоб самій стати режисеркою. Кідман завжди була завзятою прихильницею цього проєкту, але у 2014 році режисером став Том Гупер, який вирішив знімати не Кідман, а Едді Редмейна. Вперше Том Гупер прочитав сценарій у 2008 році, коли це був ще проєкт Ніколь Кідман. У 2012 році він показав сценарій Едді Редмейну, поки вони разом працювали над драматичним мюзиклом «Знедолені» (2012), і взяв актора на головну роль у майбутньому фільмі. Про те, що до проєкту приєдналися Гупер і Редмейн, було офіційно оголошено у квітні 2014 року, хоча насправді це сталося ще у 2012 році.
Змінивши свою стать, Лілі взяла собі ім'я Лілі Ільзе Елвенес. Ім'я "Лили Ельбе" було придумане журналісткою з Копенгагена Луїз (Лулу) Лассен. Вперше це ім'я було використано в данській бульварній пресі під час рекламної кампанії, що передувала виходу книги "Від чоловіка до жінки", яка і стала початком багатьох міфів та відвертих вигадок про історію Елвенес.
Автору книги та творчому колективу фільму було непросто зібрати багато деталей з життя Ейнара Веґенера. В Данії не збереглося жодних архівів. Архів Інституту сексології був знищений під час Другої світової війни. Довелося задовольнятися короткими газетними замітками, спогадами друзів Веґенера, а також біографіями інших людей, які перенесли аналогічну операцію в той період часу.
У Маттіаса Шонартса є захоплення – він любить малювати графіті. У фільмі "Дівчина з Данії" (2015 рік) він зіграв торговця мистецтвом, який представляє портрети Лілі, написані Гердою.
Зйомки 186 епізодів фільму тривали 44 дні. Вони проходили у Великій Британії, Данії, Бельгії, Німеччині, Франції та Норвегії. Зйомки не припинялися навіть у неділю і завершилися у 2015 році на Великдень.
Актор Едді Редмейн і режисер Том Гупер разом працювали над телевізійним міні-серіалом "Єлизавета I" (2005) та фільмом "Знедолені" (2012).
Початкові плани передбачали початок зйомок на кінець 2014 року, але через графік Алісії Вікандер їх було перенесено на лютий 2015 року. Прем'єра фільму "Дівчина з Данії" відбулася на міжнародному кінофестивалі у Венеції у вересні, тому авторам фільму вистачило лише 7 місяців на все.
Дія фільму відбувається в Данії, у ньому знімаються персонажі данського походження, але серед акторів немає жодного представника цієї країни. Жодне слово у фільмі "Дівчина з Данії" (2015) не вимовлено данською мовою. Персонажі розмовляють англійською з британським акцентом у всіх країнах, де відбуваються події фільму (Данія, Франція та Німеччина).
Другий фільм у кар'єрі Алісії Вікендер, присвячений минулому, дія якого (частково) відбувається в Данії. Першим таким фільмом у 2012 році була картина "Королівська романтика" Ніколая Арселя.
Колись фільм «Дівчина з Данії» (2015) планував знімати Томас Альфредсон, але він покинув проєкт. Ще до того, як Альфредсон приєднався, роль режисера розглядалися Лассе Халльстрем, Ніл ЛаБут та Ананд Такер.
В інтерв'ю газеті "The New York Times" 9 лютого 2016 року Алісія Вікандер зізналася, що авторам фільму не давала спокою її не-скандинавська зовнішність. За словами актриси, гримерам було наказано зробити так, щоб її шкіра виглядала світлішою, ніж вона є насправді. "Мені всі казали, що я занадто засмагла, але це був мій природний колір шкіри", - сказала вона. Герда Вегенер була світловолосою блакитноокою датчанкою зі світлою шкірою, тоді як Вікандер - натуральна брюнетка з карими очима і нормальною шкірою. Перед зйомками актрисі освітлювали шкіру, а під час зйомок вона носила перуку.
Лілі оглянули двоє лікарів, і обидва визнали її лесбіянкою. Третій лікар, після огляду, оголосив, що вона є інтерсекс-особа (інтерсекс – це людина, яка народилася з статевими ознаками, які не відповідають типовому визначенню чоловічого або жіночого тіла), і що у неї присутні рудиментарні жіночі статеві органи. Гормональні аналізи, проведені перед першою операцією, показали, що рівень жіночих гормонів в її організмі перевищує рівень чоловічих. Можна припустити, що вона страждала на синдром Клайнфельтера з комбінацією хромосом XXY. Клінічна картина цього синдрому вперше була описана в роботах Клайнфельтера та Фуллера Олбрайта лише у 1942 році. Факт інтерсексуальності Лілі у фільмі не згадується.
Якби Маріон Котійар зіграла роль Герди, як планувалося у 2010 році, це була б їхня третя спільна робота з Маттіасом Шонартсом. У 2012 році Котіяр і Шонартс вже знялися в драмі Жака Одіара "Іржа та кістка".
Маттіас Шонартс зіграв у фільмі "Дівчина з Данії" (2015) роль друга дитинства Ейнара Веґенера. У 2014 році актор мав можливість зіграти роль трансгендерної особи в мелодрамі Франсуа Озона "Нова подруга". Шонартс був змушений відмовитися від участі у цьому проєкті через зйомки у фільмі Томаса Вінтерберга "Вдалині від шаленої юрби" (2015) за однойменним романом Томаса Гарді (1874).
Маттіас Шонартс і Себастьян Кох раніше працювали разом у фільмі Пола Верховена "Чорна книжка" (2006).
Лондонська прем'єра фільму відбулася 8 грудня 2015 року, у день народження Маттіаса Шонартса. Самий актор був присутній на прем'єрі.
Едді Редмэйн зіграв коханого головної героїні, яку грає Мішель Вільямс, у драмі Саймона Кертіса "7 днів і ночей з Мерілін" (2011). У фільмі Сола Дібба "Французька сюїта" (2015) Шонратс і Вільямс також зіграли коханців.
Перший з двох фільмів за участю Маттіаса Шонартса, який був представлений у конкурсній програмі Венеційського кінофестивалю у 2015 році. Іншим фільмом став еротичний трилер Луки Гуаданьїно "Великий сплеск", який вийшов на екрани за день після прем'єри "Дівчини з Данії".
Епізоди, що відбувалися в лейпцізькій лікарні, були зняті в будівлі муніципалітету Копенгагена.
Зйомки фільму розпочалися у лютому 2015 року і проходили у Лондоні, Брюсселі та Копенгагені.
Перш ніж розпочати зйомки, Едді Редмейн присвятив два роки вивченню трансгендерної спільноти.
Для ролі Едді Рэдмейн схуднув на сім кілограмів.
Офіційний шлюб Ейнара та Герди тривав 26 років (1904-1930). Вони одружилися у віці відповідно 22 і 18 років. У 47 років Лілі перенесла операцію з корекції статі, а через рік померла внаслідок відторгнення органу після трансплантації матки. Едді Редмейн зіграв головну роль у фільмі "Дівчина з Данії" (2015) у віці 33 роки, а Алісія Вікандер — у віці 26 років. В одному з епізодів фільму згадується, що Ейнар і Герда перебували в шлюбі протягом 6 років. У період, який описується у фільмі, Герді було 44 роки. Вона померла від серцевого нападу у віці 54 роки.
У житті Лілі та Герди персонажі Ганса та Генріка не існували. Як і багато інших речей, про які розповідається у фільмі, вони є плодом уяви авторів. Другом Лілі на момент її смерті був Клод Лежен, французький торговець витворами мистецтва, за якого вона хотіла вийти заміж та від якого мріяла мати дітей. Збереглася фотографія Лілі та Лежена, датована 1929 роком, коли Лілі та Герда ще були в шлюбі. Герда не брала участі в подіях, описаних у щасливому фіналі фільму. На той час вона вийшла заміж за офіцера італійської армії Фернандо Порта (нар. 1896) та жила з ним в Італії. Лише через 10 років, у Марокко, вона дізналася про смерть Лілі та сказала: "Лілі, моя бідна". Порта розтриснув усі заощадження Герди. Проживши з ним кілька років у Марракеші та Касабланці, вона розлучилася з Порта в 1936 році і більше не виходила заміж. У неї не було дітей. Герда повернулася до Данії, почала зловживати алкоголем, і в 1940 році померла у повній бідності.
У фільмі трансгендерні актори з'являються лише у епізодичних ролях. Ребекка Рут зіграла одну з медсестер, які доглядають за Лілі. Джейк Граф з'являється на кілька секунд поруч із Маттіасом Шонартсом у галереї, де виставлені портрети Герди. 5 січня 2016 року Граф написав в Instagram, що інші епізоди, в яких він грав разом із Шонартсом, були вирізані.
У романі та в першій версії сценарію персонаж, якого зіграла Ембер Херд, була оперною співачкою на ім'я Анна Фонсмарк. У фільмі, однак, замість неї з'являється балерина Улла Полсен. Образ цієї героїні створено на основі історій данської акторки Анни Ларссен Бьорнер та данської балерини Улли Поулсен, які дружили з подружжям Вегенерів.
Лілі та Ґерда переїхали до Парижа у 1912 році, коли одній було 30 років, а іншій – 26. Дія фільму починається у 1926 році, коли їм було відповідно 44 роки та 40 років. У перші два десятиліття 20 століття Париж був напрочуд ліберальним містом. Саме тому Ґерда і Лілі оселилися там і не приховували, що є лесбіянками. Сцена в Парижі, де двоє чоловіків б'ють Ейнара, була придумана авторами фільму, але насправді її не було.
Маттіас Шонартс та Алісія Віккендер мали знятися у мелодрамі Джастіна Чадвика "Тюльпанова лихоманка" (2016), однак Шонартс не зміг взяти участь у цьому проєкті. У цьому фільмі Шонартс і Віккендер також повинні були зіграти закоханих.
Коли Герда та Лілі входять у під'їзд свого будинку в Парижі, позаду них видно церкву. Це церква Фредеріка, також відома як Мраморна церква, одна з визначних пам'яток Копенгагена, де було знято цей епізод.
Остання сцена фільму, де Ганс і Герда дивляться на море, була знята у великодню неділю 2015 року біля гори Маннен у Норвегії. Згідно зі сценарієм, це протока Каттегат між Ютландією та Скандинавським півостровом. Під час зйомок присутнім був лише Маттіас Шонартс. Алісія Вікендер весь минулий тиждень зйомок фільму "Дівчина з Данії" провела в Нью-Йорку, рекламуючи інший фільм. Судячи з усього, в цій сцені використовували дублершу.
У одному з епізодів Ганс з посмішкою на обличчі згадує поцілунок, яким вони з Лілі обмінялися в дитинстві. Цю сцену придумали Том Хупер і Маттіас Шонартс. Як актор згадав пізніше, "це спогад можна було відтворити різними способами, але ми вирішили, що у героя все має бути видно на обличчі. Нехай він відчуває тиху світлу суму за минулим".
У романі та сценарії 2007 року Ганс і Герда мають романтичні стосунки і залишаються разом. Том Хупер вирішив змінити це, і у його фільмі Герда залишається з Лілі до її смерті, а її відносини з Гансом – суто платонічні. Режисер не акцентував увагу на Гансі, щоб виключити навіть найменшу можливість будь-яких почуттів, які могли б зробити Ганса суперником Лілі. Йому хотілося залишити відчуття неоднозначності та недомовленості, навіть якщо зрештою з'ясується, що між Гердою і Гансом був роман, а не просто дружні стосунки.
У фільмі пропущено важливий момент, пов'язаний зі смертю Лілі. Сподіваючись колись завагітніти та народити дитину, у вересні 1931 року Лілі пройшла серію операцій, метою яких було імплантування матки. Ельбе померла через відторгнення організмом пересадженої матки (це була її п'ята операція, і одна з перших таких операцій у світі), 13 вересня у віці 48 років. У фільмі, однак, вона помирає після другої операції зі зміни статі. Більше того, у фільмі немає жодного згадування про те, що Лілі робили операцію з імплантації матки.
Коли на одну з ролей у фільмі та посаду продюсера обрали Ніколь Кідман, вважалося, що роль Герди Вегенер дістанеться комусь іншому, а сама вона зіграє Ейнара Вегенера. Першою кандидаткою на роль Герди стала Шарліз Терон, але у 2008 році вона відмовилася від участі в проєкті. Автори фільму звернулися до Гвінет Пелтроу, але та відмовилася, оскільки хотіла проводити більше часу з сім'єю. Якийсь час ходили чутки, що роль дістанеться Умі Турман. У 2010 році на роль Герди передбачалася Маріон Котіяр. Їм з Кідман хотілося знову зіграти разом після того, як вони знялися в мюзиклі Роба Маршалла «Дев'ять» (2009), а їхній проєкт «Суперниці» був покладений під сукно. Рік по тому на роль затвердили Рейчел Вайс, однак незабаром акторка покинула проєкт. Зрештою роль дісталася Алісії Вікандер. Це сталося вже у 2014 році, коли режисером майбутнього фільму став Том Гупер.
За роль у фільмі «Дівчина з Данії» (2015) Алісія Вікандер була номінована на премію «Оскар» у категорії «найкраща жіноча роль другого плану». Багато хто сприйняв це з подивом і обуренням, оскільки Герда у виконанні Алісії Вікандер має у фільмі більше екранного часу та реплік, ніж Ейнар/Лілі у виконанні Едді Редмэйна. Герда Вегенер присутня на екрані 73 хвилини 27 секунд, тобто протягом 61,7% тривалості фільму. Проте, на премію «Оскар» у номінації «найкраща чоловіча роль» був номінований Едді Редмэйн. Дистрибутор фільму компанія «Focus Features» виступила із заявою, що Вікандер була висунута саме в цій номінації, оскільки було вирішено, що в ній у актриси буде більше шансів отримати золоту статуетку. Сама Вікандер від коментарів відмовилася.
На самому початку зйомок фільму «Дівчина з Данії» (2015) Едді Редмэйн отримав «Оскар» за роботу в мелодрамі Джеймса Марша «Всесвіт Стівена Гокінга» (2014). На відвідування церемонії вручення нагороди Редмэйн дали тиждень. Актор отримав статуетку і знову приступив до зйомок.
Спочатку на роль Ейнара Веґенера/Лілі Ельбе планували зняти Ніколь Кідман. Вона ж мала стати продюсеркою. Кідман багато років мріяла зіграти в цьому фільмі, в певний період часу, коли виникли труднощі з пошуком режисера та спонсорів, вона навіть подумувала про те, щоб самій стати режисеркою. Кідман завжди була палкою прихильницею цього проєкту, але у 2014 році режисером став Том Гупер, який вирішив знімати не Кідман, а Едді Редмейна. Вперше Том Гупер прочитав сценарій у 2008 році, коли це був ще проєкт Ніколь Кідман. У 2012 році він показав сценарій Едді Редмейну, поки вони разом працювали над драматичним мюзиклом «Знедолені» (2012), і взяв актора на головну роль у майбутньому фільмі. Про те, що до проєкту приєдналися Гупер і Редмейн, було офіційно оголошено у квітні 2014 року, хоча насправді це сталося ще у 2012 році.
Змінивши стать, Лілі взяла собі ім'я Лілі Ільзе Ельвенес. Ім'я «Лілі Ельбе» вигадала журналістка з Копенгагена Луїза (Лулу) Лассен. Вперше це ім'я було використано в датській жовтій пресі під час рекламної кампанії, що передувала виходу у світ книги «Від чоловіка до жінки», яка й започаткувала багато міфів та відвертих вигадок про історію Ельвенес.
У житті Маттіас Шонартс захоплюється малюванням графіті. У фільмі «Дівчина з Данії» (2015) він грає торговця творами мистецтва, який представляє портрети Лілі пензля Герди.
Актор Едді Редмэйн і режисер Том Гупер разом працювали в телевізійному міні-серіалі «Єлизавета I» (2005) та картині «Знедолені» (2012).
Початок зйомок було заплановано на кінець 2014 року, але було перенесено на лютий 2015 року через графік Алісії Вікандер. Прем'єра фільму «Дівчина з Данії» відбулася на міжнародному кінофестивалі у Венеції у вересні, тож на все про все у авторів фільму було лише 7 місяців.
Дія фільму розгортається в Данії, в ньому грають персонажі датського походження, але в акторському складі фільму немає жодного вихідця з цієї країни. Жодного слова у фільмі «Дівчина з Данії» (2015) не прозвучало данською мовою. Дійові особи говорять англійською з британським акцентом в усіх країнах, де відбуваються події фільму (Данія, Франція та Німеччина).
Другий у кар'єрі Алісії Вікандер фільм про минуле, дія якого (частково) розгортається в Данії. Першим у 2012 році був «Королівський роман» Ніколая Арселя.
Одного часу фільм «Дівчина з Данії» (2015) збирався знімати Томас Альфредсон, але він покинув проєкт. Ще до Альфредсона роль режисера призначалася Лассе Халльстрьому, Нілу ЛаБуту та Ананду Такеру.
В інтерв'ю газеті «The New York Times» 9 лютого 2016 року Алісія Вікандер зізналася, що авторам фільму буквально не давала спокою її не-скандинавська зовнішність. За словами актриси, гримерам було наказано зробити так, щоб її шкіра виглядала світлішою, ніж вона є. «Мені всі говорили, що я занадто засмагла, але це був мій природний колір шкіри». Герда Вегенер була світловолосою блакивоокою датчанкою зі світлою шкірою, тоді як Вікандер — натуральна брюнетка з карими очима та звичайною шкірою. Перед зйомками актрисі освітлювали шкіру, а в кадрі вона носила перуку.
Якби на роль Герди знялася Маріон Котійяр, як передбачалося у 2010 році, це стала б її третьою спільною роботою з Маттіасом Шонартсом. У 2012 році Котійяр і Шонартс вже знялися в драмі Жака Одіара «Іржа та кістка».
Маттіас Шонартс грає у фільмі «Дівчина з Данії» (2015) роль друга дитинства Ейнара Вегенера. У 2014 році у актора була можливість виконати роль трансгендера в мелодрамі Франсуа Озона «Нова подружка». Шонартс був змушений відмовитися від участі в цьому проєкті через зйомки у фільмі Томаса Вінтерберга «Далеко від божевільного натовпу» (2015) за однойменним романом Томаса Гарді (1874).
Маттіас Шонартс і Себастьян Кох вже знімалися разом у фільмі Пола Верховена «Чорна книга» (2006).
Едді Редмэйн зіграв коханого головної героїні у виконанні Мішель Вільямс у драмі Саймона Кертіса «7 днів і ночей з Мерілін» (2011). У «Французькій сюїті» Сола Дібба (2015) Шонартс і Вільямс теж грали закоханих.
Перший з двох фільмів за участю Маттіаса Шонартса, який йшов у конкурсі Венеційського кінофестивалю у 2015 році. Іншим фільмом став еротичний трилер Луки Гуаданьіно «Великий сплеск», який вийшов на екрани на день пізніше прем'єри «Дівчини з Данії».
Офіційний шлюб Ейнара та Герди тривав 26 років (1904-1930). Вони одружилися у віці відповідно 22 та 18 років. У 47 років Лілі лягла на операцію по корекції статі, а через рік померла через відторгнення органу після пересадки матки. Едді Редмэйн знімався у фільмі «Дівчина з Данії» (2015) у віці 33 років, Алісія Вікандер — у віці 26 років. В одному з епізодів фільму є згадка про те, що Ейнар і Герда прожили в шлюбі 6 років. У період, який описується у фільмі, Герді було 44 роки. Вона померла від серцевого нападу у віці 54 років.
У житті Лілі та Герди не було персонажів Ганса та Генріка. Як і багато іншого, про що розповідається у фільмі, вони є плодом уяви авторів. Другом Лілі в момент її смерті був Клод Лежен, французький торговець творами мистецтва, за якого вона хотіла вийти заміж і від якого мріяла народити. Зберігся знімок Лілі та Лежена, датований 1929 роком, коли Лілі та Герда ще перебували в шлюбі. У подіях, про які йдеться у щасливому фіналі картини, Герда участі не брала. До того часу вона вийшла за офіцера італійської армії Фернандо Порта (нар. 1896) і жила з ним в Італії. Лише через 10 років у Марокко вона дізналася про смерть Лілі і вимовила: «Лілі, бідолашна моя». Порта змарнував усі заощадження Герди. Проживши з ним кілька років у Марракеші та Касабланці, вона розлучилася з Порта в 1936 році і більше не виходила заміж. Дітей у неї не було. Герда повернулася до Данії, почала зловживати алкоголем і в 1940 році померла в повній злиднях.
Справжні трансгендери з'являються у фільмі лише в епізодичних ролях. Ребекка Рут зіграла одну з медсестер, які доглядають за Лілі. Джейк Граф з'являється на кілька миттєвостей поруч з Маттіасом Шонартсом у галереї, де виставлені портрети Герди. 5 січня 2016 року Граф написав в «Інстаграмі», що решту епізодів, в яких він зіграв разом з Шонартсом, були вирізані.

Вам сподобався фільм?