Бен-Гур: Розповідь Христа - команда, знімальна група
Вся команда, знімальна група фільму "Бен-Гур: Розповідь Христа"
Ben-Hur: A Tale of the Christ (1925)
Хронометраж:
2:23 (143 хв)
7.3/10
95
95
7.8/10
8400
8400
Знімальна група
Режисер
Продюсер
J.J. Cohn
Продюсер
Монтаж
Lloyd Nosler
Монтаж
Арт-директор
Horace Jackson
Арт-директор
Каскадер
David Sharpe
Каскадер
Allen Pomeroy
Каскадер
Spike Spackman
Каскадер
Mickey Millerick
Каскадер
Постановник трюків
Другий режисер
Композитор оригінальної музики
David Mendoza
Композитор оригінальної музики
Каскадер-дублер
Buster Gallagher
Каскадер-дублер
Оператор-постановник
Percy Hilburn
Оператор-постановник
Костюмер
Cinematography
Paul Kerschner
Cinematography
Novel
Special Effects
Wardrobe Supervisor
Mrs. E.F. Chaffin
Wardrobe Supervisor
Title Graphics
Katherine Hilliker
Title Graphics
H.H. Caldwell
Title Graphics
Адаптація
Continuity
Bess Meredyth
Continuity
Settings
Horace Jackson
Settings
Scenario Writer
Що залишилося за кадром
- Фільм знято за однойменним романом американського письменника Лью Воллеса.
- Фільм є найдорожчим німим кіно в історії — на зйомки пішло 3,9 мільйона доларів США. У цінах початку XXI століття це становить близько 40 мільйонів доларів.
- Фільм став другою екранізацією роману Лью Воллеса. Попередня вийшла в 1907 році.
- Роботу над фільмом почала компанія «Goldwyn Pictures» у 1923 році, але в 1924 вона об'єдналася з «Metro Pictures» і «Louis B. Mayer Pictures», утворивши «Metro Goldwyn Mayer» (MGM).
- «Бен-Гур» був не тільки дуже успішним романом, але й досить популярною театральною постановкою, яка йшла на театральних підмостках протягом двадцяти п’яти років. Лише в 1922 році, через два роки після останнього турне шоу «Бен-Гур», кінокомпанія «Goldwyn Pictures» змогла нарешті дозволити собі придбати права на екранізацію роману. Продюсер шоу, Абрагам Ерленджер, вимагав непосильну для студії ціну. З ним вдалося домовитися, лише запропонувавши досить значну частку в прибутку проєкту та можливість контролювати будь-яку деталь кіновиробництва.
- Зйомки почалися в Італії в 1923 році.
- Загалом 60 960 метрів (200 000 футів) плівки було витрачено під час зйомки сцени перегонів на колісницях, з яких після монтажу залишилося лише 229 метрів (750 футів). Ця сцена була багато разів повторена в інших кінематографічних творах. Зокрема, її повторив Вільям Вайлер, знімаючи в 1959 році ремейк цього фільму; вона ж скопійована в «Принці Єгипту»; її неможливо не згадати, переглядаючи сцену перегонів в Першому епізоді «Зоряних війн», знятих майже 75 років по тому.
- Деякі сцени фільму були зняті з використанням двокольорової технології «Техніколор» (англ. Technicolor).
- Одним з асистентів режисера фільму був дуже молодий в ті роки Вільям Вайлер, який створить в 1959 році знаменитий ремейк цього фільму.
- Додатковий набір акторів (включаючи затвердження Рамона Новарро на роль Бен-Гура) та заміна режисера значно збільшили раніше запланований бюджет картини. Відділ продажів студії, рекламуючи фільм, оперував такими гаслами як: «Це картина, яку повинен побачити кожен християнин!», намагаючись залучити в кінотеатри якомога ширше коло громадськості. Хоча картина зібрала близько дев’яти мільйонів доларів виручки, її величезні витрати та кабальні зобов’язання студії перед Ерленджером так і не дозволили MGM повернути свої чотиримільйонні інвестиції в цей фільм.
- Під час зйомок сцени змагань на колісницях візники діяли дуже повільно та обережно, що дуже дратувало Майєра. Щоб зробити сцену більш правдоподібною, він запропонував приз у 100 доларів переможцю перегонів. Жахлива катастрофа, що сталася в результаті, була зазнята оператором і присутня у фільмі. Кілька коней загинули.
- «Бен-Гур» був не тільки дуже успішним романом, але й доволі популярною театральною постановкою, яка йшла на театральних підмостках протягом двадцяти п’яти років. Лише в 1922 році, через два роки після останнього турне шоу «Бен-Гур», кінокомпанія «Goldwyn Pictures» змогла нарешті дозволити собі придбати права на екранізацію роману. Продюсер шоу, Абрагам Ерленджер, вимагав непосильну для студії ціну. З ним вдалося домовитися, лише запропонувавши значну долю в прибутках проекту і можливість контролювати будь-яку деталь кіновиробництва.
- В цілому 60 960 метрів (200 000 футів) плівки були витрачені під час зйомки сцени перегонів на колісницях, з яких після монтажу залишилося лише 229 метрів (750 футів). Ця сцена була багаторазово повторена в інших кінематографічних творах. Зокрема, її повторив Вільям Вайлер, знімаючи в 1959 році ремейк цього фільму; вона ж скопійована в «Принца Єгипту»; її неможливо не згадати, переглядаючи сцену перегонів в Першому епізоді «Зоряних війн», знятих майже 75 років потому.
- Додатковий набір акторів (включаючи затвердження Рамона Новарро на роль Бен-Гура) і заміна режисера значно збільшили раніше запланований бюджет картини. Відділ продажів студії, рекламуючи фільм, оперував такими гаслами як: «Це картина, яку повинен побачити кожен християнин!», намагаючись привернути в кінотеатри як можна ширше коло громадськості. Хоча картина зібрала близько дев'яти мільйонів доларів виручки, її величезні витрати і кабальні зобов'язання студії перед Ерленджером так і не дозволили MGM повернути свої чотиримільйонні інвестиції в цей фільм.
Вам сподобався фільм?
Auditions in India
Casting calls in USA
Castingi w Polsce
Кастинги в Україні
